Менеджмент

Тести з Менеджменту по темам

Оперативно-виробниче планування

Процес і методи прийняття рішень у виробничому менеджменті

Агрегатне планування оперативних стратегій

Відпрацювання стратегії організації та стратегії виробництва

Короткострокове планування

Оперативно-виробниче планування

1. Виберіть з наведеного переліку термінів ті, що стосу­ються основних функцій системи оперативного уп­равління виробництвом.

А. Організація.

Б. Керівництво.

В. Контроль.

Г. Планування.

Д. Аналіз.

Е. Облік.

Є. Регулювання.

Ж. Управління.

2. Які з поданих елементів управління стосуються системи оперативного управління виробництвом?

А. Системність управлінських рішень.

Б. Оперативність управлінських рішень.

В. Своєчасність управлінських рішень.

Г. Ефективність управлінських рішень.

Д. Наукова обґрунтованість управлінських рішень.

Е. Точність управлінських рішень.

Є. Результативність управлінських рішень. Ж. Оптимальність управлінських рішень.

3. З яких етапів складається оперативно-календарне пла­нування виробничих процесів та в якій послідовності їх використовую?

А. Міжцехове планування.

Б. Календарне планування.

В. Змінно-добове планування.

Г. Оперативне планування.

Д. Оперативне регулювання.

Е. Поточне планування.

Є. Внутрішньоцехове планування.

Ж. Стратегічне планування.

3. Об'ємне планування.

4. До яких з трьох рівнів оперативного виробничого плану­вання належать перелічені елементи (позначте в дужках абревіатуру рівня: об'ємне планування — ОП; календарне планування — КП; ОперП — оперативне шанування).

А. Розроблення календарно-планових нормативів. ( )

Б. Розроблення номенклатурних планів ділянок на місяць. ( )

В. Розроблення змінно-добових завдань. ( )

Г. Розрахунок завантаження обладнання та виробничих площ. ( )

Д. Розроблення графіків виготовлення продукції в цехах. ( )

Е. Розроблення виробничих програм цехів на місяць. ( )

Є. Розроблення зведених міжцехових календарних графіків. ( )

5. З переліку елементів оперативного планування, наведе­них у попередній вправі, сформуйте блоки згідно з рівнем функціонування оперативного планування (поставте відповідні літери у вільній графі). Визначте ключові кри­терії розробки виробничих нормативів.

Рівні: міжцехове планування:

внутрішньоцехове планування:

6. В оперативному плануванні використовується система календарно-планових нормативів, сутність якої полягає в нормуванні розвитку дискретного виробничого процесу в часі. Визначте специфічні критерії вибору нормативів оперативно-виробничого планування.

А. Об'єм партії замовлення матеріалів.

Б: Найменша кількість переналадок обладнання.

В. Високий рівень продуктивності праці.

Г. Максимальне завантаження обладнання.

Д. Мінімальна тривалість виробничого циклу.

Е. Низький рівень витрат матеріальних ресурсів.

Є. Мінімальний обсяг незавершеного виробництва.

Ж. Жорстка система контролю за виробництвом.

7. Залежно від специфіки типів виробництва визначаються різні календарно-планові нормативи. Утабл. 34 наведено перелік основних нормативів. Визначте, яким типом ви­робництва еони властиві (масового, велико-серійного, середньо-, дрібносерійного, одиничного).

Таблиця 34. Перелік основних нормативів

Перелік основних нормативів

8. Які системи оперативно-виробничого планування можна використовувати в умовах одиничного типу виробництва?

А. Планування випуску машинокомплектів.

Б. Подетальна система.

В. Сіткове планування.

Г. Неперервне планування.

Д. Комплектно-вузлова система.

Е. Індикативне планування.

Є. Координативна система планування.

9. Основою організаційних структур масового виробництва є поточний метод їх організації. Відповідно до специфіки організації виділяють: однопредметні неперервні поточні лінії(ОНПЛ), однопредметні перервні поточні лінії(ОППЛ), групові багатопредметні поточні лінії (ГБПЛ), змінні поточні лінії (ЗПЛ), партіонно-групові лінії (ПГЛ). Виберіть відповідні визначення для кожного назва­них видів організації структур масового виробництва.

А. Виробляються предмети одного типорозміру протягом тривалого періоду часу, тип руху — паралельний.

Б. Предмети обробляються партіями, що послідовно чер­гуються і змінюються за операціями в різні проміжки часу.

В. Виготовляються предмети. одног© типорозміру протягом тривалого періоду часу, тип руху — паралельно-послідовний.

Г. Одночасно на лінії виготовляються предмети різних назв, схожі за конструкцією та технологією виготовлення.

Д. Предмети обробляються партіями, що послідовно чер­гуються й одночасно змінюються за всіма операціями.

10. Диспечерувангія — невід'ємна частина оперативно­го управління. Головне його завдання — передбачи­ти, виявити та ліквідувати виробничі проблеми і відхилення від графіка. З наведеного переліку ви­беріть ті роботи, виконання яких покладається на диспечерування.

А. Розроблення оперативно-виробничих нормативів.

Б. Облік оперативної виробничої інформації та її аналіз.

В. Визначення базових даних для розрахунку виробничих завдань.

Г. Виявлення відхилень від установлених планових завдань.

Д. Розроблення оперативних виробничих завдань.

Е. Здійснення комплексу оперативних заходів з ліквідації відхилень від виробничого графіка.

Є. Складання місячних планів виробництва для структур­них підрозділів.

Ж. Координація роботи структурних підрозділів, що має на меті забезпечити стабільний ритм виробництва.

Процес і методи прийняття рішень у виробничому менеджменті

тест 1. Яка з наведених характеристик найповніше відображає суть поняття "управлінськерішення"?

А. Набір методик і процедур, що забезпечують реалізацію відповідних напрямів діяльності.

Б. Соціальна дія, що організовує й спрямовує в певне рус­ло роботу людей з метою досягнення цілей.

В. Спосіб впливу суб'єкта управління на об'єкт уп­равління, що передбачає досягнення певних результатів, роз­поділ обов'язків, прав і відповідальності.

Г. Вибір варіантів дій, зумовлених посадовими обов'язка­ми керівника, який визначає рух до визначених цілей та забез­печує найбільший вклад у їх досягнення.

Д. Сукупний результат творчого процесу суб'єкта і дій ко­лективу об'єкта управління з вирішення конкретної ситуації.

2. Необхідність управлінського рішення зумовлена:

А. Потребою дати відповідь на різноманітні питання, що стоять перед організацією.

Б. Змінами в зовнішньому та внутрішньому середовищі організації.

В. Потребою визначення проблем і факторів, що вплива­ють на діяльність організації.

Г. Відхиленнями від заданих параметрів функціонування системи.

Д. Виникненням "вузьких" місць і виявленням додатко­вих можливостей розвитку.

3. Яке з наведених визначень характеризує процес раціонального розв'язання проблем?

А. Вирішення є результатом реалізації певної послідо­вності кроків чи дій, подібних до тих, що застосовуються при розв'язанні математичних рівнянь;

Б. Вирішення запрограмоване під ситуацію, що повто­рюється з певною регулярністю;

В. Вирішення приймається у відносно нових, внутрішньо неструктурованих ситуаціях, де неможливо встановити кон­кретну послідовність кроків, і керівництво має розробити пев­ну процедуру прийняття рішень;

Г. Вирішення передбачає здійснення поточних, аналітичних, інформаційно-пошукових, обчислювальних та інших операцій;

Д. Вирішення грунтується на набутому досвіді, аналізі си­туації, врахуванні сил і суб'єктів впливу, передбаченні май­бутніх змін;

Е. Вирішення грунтується на думці і висновках експертів, що сприймаються на віру як аксіома

4. Визначте послідовність здійснення основних етапів, пов'язаних із прийняттям та реалізацією управлінських рішень. Пронумеруйте цю послідовність.

• Визначення обмежень.

• Прогноз розвитку ситуації та формування обмежень і критеріїв.

• Визначення цілей.

• Вибір стратегії і методу розв'язання проблем.

• Оцінка рішень і вибір кращого варіанта.

• Визначення альтернатив.

• Доведення рішення до виконавців.

• Узгодження та прийняття рішення.

• Установлення зворотного зв'язку.

• Реалізація рішення.

• Оцінка результатів рішення.

5. Які з наведених ознак характеризують середовище виз­наченості (СВ), середовище невизначеності (СН) та середови­ще ризику (СР) при прийнятті управлінських рішень?

А. Рішення приймається за допомогою певних математич­них розрахунків, хоча його оптимальність не завжди гарантована.

Б. Рішення приймається за умов, коли керівник може ви­користати думку про можливе здійснення альтернатив з тією чи іншою суб'єктивною чи передбаченою вірогідністю.

В. Рішення приймається у випадках, коли число альтерна­тив обмежене і вибір має бути зроблений у межах напрямів, визначених динамікою розвитку організації.

Г. Рішення програмується під ситуацію, що повторюється з певною регулярністю.

Д. Рішення про те, якими мають бути мета організації, як поліпшити продукцію, удосконалити структуру управлінсько­го підрозділу, посилити мотивацію тощо.

Е. Рішення про вкладення надлишкової готівки у 10% де­позитні сертифікати;

Є. Рішення приймаються на підставі наявності неповної, але достовірної інформації, а також виходячи з досвіду, інтуїції, розумових здібностей керівника.

Ж. Рішення приймаються за розрахунком математичного очікування (сподівання).

3. Рішення приймаються в умовах, коли керівник поєднує певну додаткову інформацію й аналіз з набутим досвідом, здатністю до обдумування чи інтуїцією, щоб надати певним результатам суб'єктивну чи передбачувану ймовірність.

І. При прийнятті рішень керівник діє в чіткій відповідності з минулим досвідом, судженнями чи інтуїцією і робить передбачення про вірогідність подій.

І. Для вибору кращого рішення використовуються статис­тичні методи та застосовуються платіжні матриці або матриці вибору рішення;

Й. Рішення приймаються на основі використання імітаційних моделей та моделей теорії ігор.

И. Рішення приймаються на основі використання моде­лей теорії черг, моделі управління запасами, різних варіантів моделей лінійного програмування, економічного аналізу.

6. Чим зумовлюється необхідність моделювання при прий­нятті управлінського рішення?

А. Потребою дослідження процесів і конструкцій, які не­зручно вивчати в природних умовах.

Б. Бажанням звести вивчення властивостей одного явища до вивчення властивостей іншого, що не подібне до першого.

В. Спробою підвищення можливостей людини при взаємодії з реальністю шляхом сприяння дійсності.

Г. Потребою відтворити предмет у збільшуваному чи зменшуваному вигляді.

Д. Бажанням запобігти небажаним ситуаціям за неможли­вості проекспериментувати їх у реальному житті.

Е. Прагненням побачити варіанти майбутнього та визна­чити потенційні їх наслідки.

7. У процесі прийняття рішень застосовуються різні спо­соби моделювання:

1. Теорія ігор.                        5. Імітаційне моделювання.

2. Теорія черг.                       6. Економічний аналіз.

3. Управління запасами.        7. Платіжна матриця.

4. Лінійне програмування.     8. Дерево рішень тощо.

Проставте номери цих способів біля визначення, що відо­бражає їх суть.

А. Метод, що використовується у надто складних ситу­аціях, коли існує надмірна кількість залежностей між змінни­ми та високий рівень невизначеності. Дає змогу встановити, як певна система реагуватиме на зміни та події при відсутності можливості спостерігати цю систему в реальності.

Б. Метод, що моделює вплив прийняття рішення на скла­дові навколишнього середовища (конкурентів, партнерів, спо­живачів тощо).

В. Модель, що проектує найліпшу систему просування то­варів на ринку, визначає оптимальне число каналів розподілу й структуру збутової мережі.

Г. Метод оцінювання витрат, структури собівартості, еко­номічних вигод, побудови графіків залежності трьох змінних: рівня продаж, собівартості одиниці продукції та обсягу отри­маної продукції тощо.

Д. Статистичний метод теорії рішень, що дозволяє вибра­ти один із декількох варіантів стратегії, який найліпше буде сприяти досягненню цілей.

Е. Схематичне відображення послідовних рішень керівни­ка з відображенням фінансових результатів, імовірності отри­мання їх позитивного значення, можливості порівняння аль­тернатив.

Є. Модель, що визначає час розміщення замовлень, їх кількість, обсяг товарних залишків на складах та ін.

Ж. Модель, яка за допомогою різних своїх варіантів за­безпечує оптимальний спосіб розподілу ресурсів при наяв­ності різних альтернатив потреби у них.

8. Які з наведених визначень характеризують якісні, а які кількісні методи прогнозування?

А. Метод, що грунтується на думках невеликої групи менеджерів високого рівня, часто в комбінації зі статистичними моделями, результатом чого є групова оцінка попиту.

Б. Найпростіший метод прогнозу, який передбачає, що по­пит у наступному періоді еквівалентний попиту у більшості поточних періодів.

В. Метод, за якого кожна особа, яка продає товар, оцінює, які продажі будуть у регіоні; прогнози потім розглядаються, щоб гарантувати їх реалістичність.

Г. Метод змінюваного середнього, що успішно застосо­вується в умовах, коли можна передбачити, що ринковий по­пит буде досить стабільним у даному періоді.

Д. Метод Дельфі, за якого група експертів, які можуть зай­мати різні позиції по відношенню до проблеми, створюють прогнози.

Е. Метод експоненціального згладжування (вирівнюван­ня), що найчастіше застосовується за допомогою комп'ютера, хоча використовує дуже мало записів, які відносяться до ми­нулих даних.

Є. Метод отримання даних від покупців чи потенційних покупців, що оцінюють майбутні плани своїх покупок.

Ж. Метод прогнозування на основі минулих часових серій, який установлює лінію тренду по серії точок минулих даних, а потім проекцює лінію на майбутнє для середньо - та довгострокових прогнозів.

Агрегатне планування оперативних стратегій

1. Які з наведених рішень приймаються на рівні агрегатно­го планування?

А. Рішення про дослідження і розроблення та впровадження нових виробів.

Б. Рішення про розширення та розміщення виробничих потужностей.

В. Визначення періодів та обсягів інвестицій.

Г. Рішення про завантаження виробничих потужностей.

Д. Визначення послідовності запуску та випуску виробів.

Е. Відпрацювання розкладів виконання робіт і диспетчеризації.

Є. Прогнозування попиту та виробничих потужностей.__

Ж. Регулювання швидкості виробництва, рівня трудових затрат і рівня запасів.

3. Регулювання понадурочних робіт, швидкості субпідрядних робіт.

2. Мета агрегатного планування полягає в тому, щоб:

А. Розробити календарний план і забезпечити послідовність виконання робіт.

Б. Забезпечити завантаження робочих центрів.

В. Використати дані прогнозованого попиту, виробничої потужності, загального стану запасів і чисельності робітників для визначення темпів випуску продукції.

Г.. Забезпечити задоволення сукупного попиту на продукцію при мінімізації загальної суми витрат.

Д. Забезпечити раціональне розміщення виробничих потужностей та пристосування їх до прогнозованого попиту.

3 тест. Які з наведених перемінних знаходяться в основі відпра­цювання агрегатних планів?

А. Кількість одиниць виробничого обладнання.

Б. Обсяг виробництва у даний період.

В. Кількість зайнятих у даний період робітників.

Г. Рішення про вибір продукту виробництва.

Д. Рівень виробничих запасів.

4. На які з наведених питань має дати відповідь менеджерпри розробленні агрегатного плану?

А. Яка має бути якість продукції?

Б. Чи повинні використовуватися запаси, щоб відреагувати на зміни попиту протягом планового періоду?

В. Чи повинні зміни попиту супроводжуватися змінами в чисельності робітників?

Г. Чи залучати додаткових робітників на певні періоди, застосовувати понадурочні роботи або допускати простої працівників та обладнання?

Д. Чи варто здійснювати інвестиції та в якому обсязі?

Е. Чи варто використовувати субпідряд при зміні попиту, щоб забезпечити стабільність зайнятих?

5. Які з наведених агрегатних стратегій відносяться до ак­тивних (а), а які — до пасивних (п)?

А. Управління рівнем запасів

Б. Вплив на попит через рекламу

В. Варіювання чисельності робітників наймом та звільненням

Г. Варіювання темпів виробництва використанням понадурочного часу та часу простоїв

Д. Відкладення виконання замовлення в період високого попиту

Е. Виробництво різносезонних виробів

Є. Використання субпідряду

Ж. Використання тимчасового найму працівників

6. Які заходи можуть застосовувати менеджери під час ре­алізації стратегії "постійний обсяг виробництва при постійній чисельності робочої сили". Побудуйте графік цієї ситуації.

А. Організація понадурочних робіт

Б. Збільшення або зменшення запасів готової продукції

В. Надання відгулів

Г. Зростання або зменшення кількості відкладених замовлень

Д. Передача частини робіт субпідрядникам

7. Що можуть застосовувати менеджери під час реалізації агрегатної стратегії "змитий обсяг виробництва при постійній чисельності робочої сили"? Побудуйте графік цієї стратегії.

А. Понадурочна робота або передача частини робіт субпідрядникам

Б. Наймання і звільнення робітників залежно під зміни обсягів виробництва

В. Компенсація часу простою робітників 

Г. Збільшення або зменшення запасів готової продукції

Д. Надання відгулів працівникам

8. Які можуть бути дії менеджерів при реалізації агрегатної стратегії "змінний обсяг виробництва при змінній чисель­ності робочої сили"? Побудуйте графік цієї стратегії.

А. Організація понадурочних робіт і надання відгулів

Б. Збільшення та зменшення запасів готової продукції

В. Передача частини робіт субпідрядникам

Г. Найм і звільнення робочої сили залежно від обсягів виробництва

Д. Збільшення чи зменшення портфеля відкладеного попиту клієнтів

9. Яка з наведених характеристик відображає переваги такої агрегатної стратегії, як "зміна рівня запасів"?

А. За цієї стратегії кількість робітників не змінюється, ніяких вирівнювань виробничого процесу не потрібно.

Б. Дає змогу уникнути витрат за іншими альтернативами.

В. Дає можливість пристосуватися до сезонних коливань по­питу та уникнути витрат на приймання-звільнення робітників.

Г. Забезпечує гнучкість та вирівнювання випуску;

Д. Потребує менших витрат порівняно з використанням постійних робітників.

10. Що варто віднести до переваг агрегатної стратегії "вирівнювання виробництва зміною чисельності робітників (приймання-звільнення) відповідно до попиту?

А. Дає можливість уникнути витрат по інших альтернативах.

Б. Зміна чисельності робітників відбувається поступово, не потрібно вирівнювати виробничий процес.

В. Дає можливість пристосуватися до сезонних коливань попиту.

Г. Забезпечує гнучкість і вирівнювання випуску.

Д. Потребує менших витрат і більш гнучка порівняно з ви­користанням постійних робітників.

11. Що є перевагою агрегатної стратегії "вирівнювання темпу виробництва використанням понадурочних робіт або простоїв"?

А. Дає змогу пристосуватись до сезонних коливань попи­ту та уникнути витрат на приймання-звільнення робітників.

Б. Зміна чисельності робітників відсутня, непотрібно вирівнювати виробничий процес.

В. Дає змогу уникнути витрат по інших альтернативах.

Г. Забезпечує гнучкість і вирівнювання випуску.

Д. Потребує менших витрат і більш гнучка порівняно з ви­користанням постійних робітників

12. Які переваги агрегатної стратегії, яка грунтується на "використанні тимчасових робітників "?

А. Потребує менших витрат і більш гнучка у порівнянні з використанням постійних робітників.

Б. Дає змогу уникнути витрат по інших альтернативах.

В. Дає можливість повніше використати ресурси та уник­нути монотонності праці.

Г. Дає змогу уникнути понадурочних робіт і підтримати потужності на постійному рівні.

Д. Чисельність робітників не змінюється, вирівнювання виробничого процесу непотрібне.

13. Які переваги стратегії "субпідряду"?

А. Забезпечує гнучкість і вирівнювання випуску.

Б. Дає змогу використати надлишкове обладнання та вирівнює появу й зникнення покупців.

В. Дає змогу більш повно використати ресурси і уникнути монотонності праці.

Г. Дає змогу уникнути понадурочних робіт і підтримувати потужності на постійному рівні.

Д. Дозволяє пристосуватися до сезонних коливань по­питу й уникнути витрат на приймання-звільнення робітників.

14. Які з наведених методів аналізу використовуються під час відпрацювання агрегатних стратегій?

А. Статистичний метод прийняття рішень.

Б. Інтуїтивний метод, що грунтується на передчуттях.

В. Метод платіжної матриці та дерева рішень.

Г. Метод екстраполяції.

Д. Метод лінійного програмування.

Е. Метод керуючих коефіцієнтів і комп'ютерного моделювання.

№ 15. Які з наведених характеристик відображають спе­цифіку агрегатного планування в сервісних

прогнози попиту

Б. Перехресне багатопрофільне навчання, ротація працівників, зміни робочого розкладу та використання тимча­сово найманого персоналу.

В. Широке використання субпідряду на виконання окре­мих робіт у пікові періоди попиту.

Г. Планування потреби персоналу та управління попитом згладжуванням піків попиту та розроблення методів найліпшого використання персоналу в періоди прогнозовано­го спаду попиту.

Д. Затримка виконання замовлень у період високого попиту.

Відпрацювання стратегії організації та стратегії виробництва

І. Яке з наведених визначень найбільш повно відображає суть стратегічного планування?

А. Розподіл обмежених організаційних ресурсів, таких як фонди, дефіцитні управлінські таланти, технологічний досвід тощо.

Б. Дії стратегічного характеру, які поліпшують відносини фірми з її оточенням, адаптують її як до сприятливих можли­востей, так і до небезпек.

В. Координація стратегічної діяльності для відображення сильних і слабких сторін фірми з метою досягнення ефектив­ності інтеграції внутрішніх операцій.

Г. Діяльність, що передбачає здійснення систематичного розвитку мислення менеджерів шляхом формування ор­ганізації, яка може вчитися на минулих стратегічних рішеннях.

Д. Набір дій та рішень, що використовуються керівництвом і сприяють розробленню специфічних стратегій, які допомагають організації досягти своїх цілей.

2. Яка з наведених характеристик найбільш чітко відобра­жає суть поняття "стратегія"?

А. Стратегія — це набір правил і рішень, що формуються й розробляються вищим керівництвом певної участі всіх рівнів управління.

Б. Стратегія — це програма, що розробляється з точки зо­ру перспективи розвитку всієї корпорації, а не конкретного індивіда.

В. Стратегія — це всебічний комплексний план, призначе­ний для забезпечення реалізації місії організації та досягнення її цілей.

Г. Стратегія — це програма дій, яка надає фірмі визна­ченість, індивідуальності і дає можливість залучити відповідні типи працівників.

Д. Стратегія — це документ, який грунтується на науко­вих дослідженнях, має цілісний характер протягом тривалого періоду часу й одночасно є гнучким, допускає можливість мо­дифікації та переорієнтації.

3. Пронумеруйте в чіткій послідовності основні етапи здійснення стратегічного планування:

А. Управлінське обстеження сильних і слабких сторін ор­ганізації.

Б. Визначення основних і побічних цілей організації. В. Аналіз стратегічних альтернатив розвитку фірми. Г. Оцінка й аналіз факторів зовнішнього середовища ор­ганізації.

Д. Вибір основної, загальної мети організації або її місії.

Е. Забезпечення реалізації стратегії.

Є. Оцінка ситуації у процесі реалізації стратегії.

Ж. Вибір найліпшого варіанта стратеги.

4. Який з наведених факторів найбільше може претендува­ти на роль місії організації?

А. Отримання високого прибутку за рахунок чіткої ор­ганізації виробництва.

Б. Досягнення вираженої компетентності та конкурентос­проможності на ринку.

В. Створення клієнтури для підтримки організації у май­бутньому.

Г. Намагання бути низькоціновим виробником у галузі.

Д. Деталізація статусу фірми та забезпечення орієнтирів для визначення цілей на різних організаційних рівнях.

5. Яким критеріям мають відповідати цілі організації, щоб забезпечити реалізацію її місії?

А. Вони повинні формуватись на основі минулого досвіду;

Б. Мають бути важливим мотивом поведінки людини в організації;

В. Цілі мають бути деталізованими і ретельно вимірюватись;

Г. Охоплювати всі, без винятку, види діяльності фірми;

Д. Цілі мають конкретний горизонт прогнозування та до­сягнення результатів;

Е. Мають бути спрямовані на постійне впровадження інновацій;

Є. Цілі мають бути досяжними та взаємопідтримуючими.

6. Які з наведених факторів при відпрацюванні стратегії організації відносять до внутрішніх, змінних, а які — до зовнішніх?

А. Мета підприємства.

Б. Людські ресурси.

В. Інтереси споживачів.

Г. Науково-технічний прогрес.

Д. Культура та імідж корпорації.

Е. Способи виробництва.

Є. Вартість продукції.

Ж. Поділ праці.

3. Стратегія діяльності.

И. Фінанси, облік, аудит.

І. Концепція оподаткування.

Ї. Групові інтереси працівників.

7. Які з наведених видів стратегій відносяться до загально - корпоративних?

А. Стратегія зростання.

Б. Стратегія контролю над витратами.

В. Стратегія стабільності.

Г. Реструктивна стратегія.

Д. Стратегія диференціації.

Е. Стратегія місця розташування.

Є. Стратегія товару та процесу.

Ж. Комбінована стратегія.

3. Стратегія обмеженого зростання.

8. Варіантами стратегії зростання можуть бути: "так", "ні"

А. Експансія.

Б. Диверсифікація.

В. Конгломерація (злиття фірм).

Г. Наступальна стратегія.

Д. Оборонна стратегія.

Е. Переорієнтація.

9. Варіантами реструктивної стратегії можуть бути: "так", "ні"

А. Обмежене зростання.

Б. Диверсифікація.

В. Ліквідація.

Г. Експансія.

Д. Переорієнтація.

Е. Відсікання зайвого.

10. За допомогою вибору стратегії конкурентного профілю можна: "так", "ні"

А. Визначити сильні сторони організації.

Б. Визначити слабкі сторони організації.

В. Вибрати стратегію бізнесу.

Г. Вибрати ринок для збуту.

тест_11. До конкурентних стратегій можна віднести такі їх види: "так", "ні"

А. Стратегія зростання.

Б. Стратегія контролю над затратами.

В, Стратегія стабільності.

Г. Стратегія фокусування.

Д. Комбінована стратегія.

Е. Стратегія диференціації.

12. Які з перерахованих умов визначають вибір стратегії контролю над затратами або лідерства за цінами?

А. Наявність унікальних якостей продукту.

Б. Масовий тип виробництва продукції.

В. Стандартизація товару.

Г. Чутливість обсягу у продажу від рівня ціни на продукт.

Д. Орієнтація на певні групи споживачів.

Е. Особливості сегмента ринку даної продукції.

13. Способами побудови стратегії контролю над затратами є:

А. Збільшення обсягів виробництва.

Б. Зменшення накладних витрат.

В. Підвищення якості продукції.

Г. Прискорення оновлення асортименту продукції.

Д. Досягнення кращого, ніж у конкурентів, рівня обслуго-і напня клієнтів.

14. В основу стратегії диференціації закладено ідеї:

А. Сегментації ринку, заявки кінцевого споживача

Б. Постачання на ринок продукції з унікальними якостями

В. Забезпечення загальної цінності продукту для покупця

Г. Здійснення інтенсивної реклами та стимулювання продаж

Д. Орієнтація на обмежену частину асортименту про­дукції

Е. Орієнтація на певну групу споживачів.

15. Вибір стратегії фокусування означає, що фірма, яка діє на своєму сегменті ринку:

А. Зменшує витрати на виготовлення одиниці продукції порівняно з конкурентами.

Б. Збільшує витрати на надання своєму продукту унікаль­них властивостей.

В. Сегментує покупців, географічну територію вироб­ництва і збуту.

Г. Зосереджується на обслуговуванні особливих потреб певної групи покупців.

Д. Формує низькі ціни за рахунок низьких витрат і вели­кого обсягу продаж.

16. Метод пакетного менеджменту використовується для вибору:

А. Загальнокорпоративної стратегії.

Б. Стратегії бізнесу.

В. Функціональної стратегії.

Г. Операційної стратегії.

Д. Технологічної стратегії.

17. У відповідності з методом пакетного менеджменту найбільш прибутковою групою продукції є:

- стратегія зростання;

- стратегія лідерства за цінами;

- стратегія ліквідації;

- стратегія фокусування.

18. У відповідності з методом пакетного менеджменту вякості логічних стратегій для И можна було б запропо­нувати такі:

- стратегію диференціації;

- стратегію переорієнтації;

- стратегію стабільності;

- стратегію ліквідності;

- стратегію зростання.

19. Найоптимальнішою стратегією для продукції групи А може бути:

- стратегія зростання;

- стратегія лідерства за цінами;

- стратегія ліквідації;

- стратегія фокусування.

20. Модель життєвого циклу товару використовується для вибору:

А. Загальнокорпоративної стратегії.

Б. Стратегії бізнесу.

В. Функціональної стратегії.

Г. Операційної (виробничої) стратегії.

21. Операційні (виробничі) стратегії розробляються, фірмою, щоб визначити:

А. Яким бізнесом планує займатися фірма.

Б. Як використати свої конкурентні переваги.

В. Як оптимально використовувати всі ресурси фірми.

Г. Як досягти стратегічних цілей, організації.

Д. Як прийняти рішення про інвестування за критерієм отримуваного прибутку.

22_тест. Які з наведених дій і рішень стосуються відпрацювання таких операційних (виробничих) стратегій:

1. Стратегія товару.

2. Стратегія процесу.

3. Стратегія людських ресурсів (номери цих стратегій про­ставте біля вибраних Вами відповідей).

А. Забезпечення високого рівня взаємодії та раціонально­го розподілу обов'язків.

Б. Оптимізація кількості існуючих класифікацій робіт.

В. Навчання виконанню робіт.

Г. Мінімізація ієрархічності рівнів взаємодій.

Д. Розвиток взаємодовіри і поваги та формування кар'єри.

Е. Конструювання товару та його розробка.

Є. Фокусування на одному чи невеликій кількості товарів чи технологій.

Ж. Спрямованість менеджменту на технології, якість, людські ресурси та обслуговування обладнання.

3. Проектування товарів із високою технологічністю та постійним поліпшенням якості.

И. Проектування матеріальних потоків на кожній операції.

І. Постійне впровадження нових товарів, їх варіантів ви­користання.

Ї. Підтримка розвитку спеціального, унікального за ефек­тивністю, власного обладнання.

К. Забезпечення чіткої взаємодії між покупцем, товаром, процесом і виробництвом.

Л. Використання віддачі від інвестицій лише як одного з критеріїв для інвестування.

23. Які з наведених дій можна віднести до операційних так­тичних рішень?

А. Управління запасами.

Б. Відпрацювання розкладів.

В. Вибір місця розташування.

Г. Проектування та розміщення потужностей, розподіл персоналу та планування складських приміщень.

Д. Досягнення якості продукції.

Е. Забезпечення надійності та ремонту обладнання.

Є. Забезпечення матеріально-технічного постачання.

Короткострокове планування

1. Які основні цілі визначаються у короткостроковому пла­нуванні?

А. Мінімізація часу виробничого процесу.

Б. Визначення рівня прогнозованого попиту.

В. Ефективне використання обладнання та персоналу.

Г. Визначення необхідних виробничих потужностей.

Д. Координація трудових процесів.

Е. Мінімізація рівня запасів.

2. Які завдання повинен розв'язувати операційний менед­жер під час реалізації короткострокового плану?

А. Визначити необхідні виробничі потужності та правиль­но їх розмістити.

Б. Визначити дату виконання для кожної з робіт. В. Визначити потребу в додатковому виробничому персоналі. Г. Перевіряти процес виконання робіт. Д. Розробити робочий розклад. Е. Узгодити кошторис проекту.

Є. Забезпечити ефективний зворотній зв'язок для контро­лю використання обладнання у виробничих процесах.

З. У чому полягає різниця між "зустрічним" та "зворот­ним" методами складання робочого розкладу?

А. Перший метод показує, як потрібно розподіляти ресур­си, а другий — з яких процесів складається виробнича програма.

Б. Зустрічний метод розглядає виробничий процес як потік із початком на останній операції, зворотний метод — навпаки.

В. Зустрічний метод передбачає початок роботи, як тільки стане відомою виробнича потреба, а зворотний — передбачає, що остання операція входить до розкладу на першій позиції, всі інші зводяться до неї у відповідності з виникаючою вироб­ничою потребою.

Г. Зустрічний метод використовується при координації роботи окремого цеху, а зворотній — при створенні агрегованого робочого розкладу для кількох цехів.

4. Для чого в короткостроковому плануванні користують­ся системою "контроль вхід-вихід"?

А. Для контролю за якістю виробничих ресурсів.

Б. Для вивчення ефективності використання ресурсів.

В. Для деталізації операцій виробничого процесу.

Г. Для координації роботи окремих дільниць у межах пев­ного цеху.

Д. Для гнучкого управління виробничими процесами.

5. Яка виробнича, інформація необхідна для складання якісного короткострокового плану?

А. Відомості про кожен компонент готового виробу.

Б. Дані про технічні характеристики готового виробу.

В. Кількість виробничого персоналу.

Г. Маршрути руху кожного з компонентів виробу в про­цесі його виробництва.

Д. Рівень виробничих запасів.

Е. Інформація про потужність і продуктивність кожного з робочих центрів.

6. У табл. 25 наведено деякі характеристики методів ко­роткострокового планування. Заповніть відповідний стовпчик використовуючи такі умовні позначення: ГГ — графік Гантт. а, КВВ таблиці, контроль "вхід-вихід", ПП — правила пріоритетів, критичне відношення, ПД правило Джонсона, МП — метод призначень.

Таблиця 25. Характеристики методів короткострокового планування

Характеристики методів короткострокового планування1

Характеристики методів короткострокового планування2

7. У практиці короткострокового планування широко використовуються численні методи для визначення оптимальної послідовності виконання робіт, особли­во дієвими є правила пріоритетів запуску робіт у ро­бочі центри. Визначте, які з правил можуть бути використані в сервісній організації, а які у вироб­ничій.

А. "Перший прийшов — перший обслужений".

Б. Першочергове виконання роботи з найранішим терміном виконання.

В. "Найкоротший час виконання"

Г. Першочергове виконання роботи з найтривалішим терміном виконання.

таст"8. При здійсненні виробничого процесу за методикою "точ­но в час" чи "КАНБАН", як критерій короткострокового планування використовується рівень матеріального по­току. З наведеного переліку виділіть переваги цього ме­тоду планування.

А. Прискорює просування продукту по виробничих підрозділах у процесі виготовлення.

Б. Допомагає розподілити роботи у двох операційних цен­трах у оптимальній послідовності.

В. Зменшує потребу у виробничих площах. Г. Розподіляє персонал між операційними центрами за­лежно від їх "критичності".

Д. Здійснення виробничих процесів стає більш плавним і рівномірним через мінімізацію партій.

Е. Система короткострокового планування орієнтується на пріоритетність виконання робіт з найтривалішим терміном виконання.

9. З наведеного переліку сервісних організацій виберіть ті, вяких як метод короткострокового планування можна ви­користати графік Гантта.

а) перукарня;          г) стоматологічний кабінет;

б) автомайстерня;   д) інформаційне бюро;

в) хімчистка;           є) готель.

10. Які з проблем забезпечення ефективної роботи універ­ситету можна розв'язати короткостроковим плану­ванням?

А. Складання розкладу занять.

Б. Визначення базових предметів підготовки спеціаліста.

В. Розподіл аудиторій.

Г. Успішності студентів.

Д. Розподіл навчального навантаження між викладачами.

Е. Поточний контроль відвідування занять студентами.

Є. Складання графіка відвідування навчальних лабораторій.

Решать тесты

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить