Технические темы

Питання для проведення тестового контролю за результатами проведення виробничої ремонтно-технологічної практики з дисципліни "Ремонт електрообладнання"

1. Відповідно до ГОСТ 18.322-78 в процесі експлуатації електротехнічних виробів повинні передбачатися наступні види профілактичних заходів:

1) технічний і поточний ремонт;

2) плановий і позаплановий поточний і капітальний ремонт;

3) технічне обслуговування, поточний і капітальний ремонт.

2. Поточний ремонт виконують для:

1) повного або близького до повного відновлення справності виробу із заміною або відновленням будь-яких його частин, включаючи базові;

2) забезпечення або відновлення працездатності виробу;

3) реконструкції виробу.

3. Капітальний ремонт виконують для:

1) повного або близького до повного відновлення справності виробу із заміною або відновленням будь-яких його частин, включаючи базові;

2) забезпечення або відновлення працездатності виробу;

3) реконструкції виробу.

4. Основний вид профілактичного ремонту, завдяки якому забезпечують довговічність і безвідмовність електрообладнання і засобів автоматизації, підтримують їх в працездатному стані до наступного планового ремонту, це:

1) капітальний ремонт;

2) технічний ремонт;

3) поточний ремонт.

5. Розрізняють наступні методи ремонту:

1) індивідуальний, індивідуально-бригадний, потоково-бригадний, вузловий;

2) індивідуальний, бригадний, потоково-бригадний, вузловий;

3) індивідуальний, бригадний, бригадно-вузловий, потоково-вузловий.

6. Ремонтний цикл — це:

1) найменші інтервали часу, що повторюються, протягом яких виконуються в певній послідовності відповідно до вимог нормативно-технічної документації всі встановлені види ремонту;

2) інтервал часу або напрацювання між даним видом ремонту і подальшим таким же видом або іншим більшої складності;

3) час від початку першої операції ремонту до кінця останньої.

7. За одну умовну одиницю ремонту (УОР) прийняті трудові витрати на один ремонт:

1) трифазного асинхронного короткозамкненого двигуна закритого виконання потужністю 10 кВт, напругою 220/380 В і частотою обертання магнітного поля статора 1000 об/хв.;

2) комплекту електрообладнання електроприводу з двигуном потужністю 10 кВт, з апаратурою автоматичного управління;

3) трифазного асинхронного короткозамкненого двигуна закритого виконання потужністю 5 кВт, напругою 220/380 В і частотою обертання магнітного поля статора 1500 об/хв.

8. Трудомісткість однієї УОР складає:

1) 18,6 люд. год.;

2) 12,5 люд. год.;

3) 27 люд. год.

9. Найбільша допустима робоча температура електроізоляційних матеріалів класу стійкості до нагріву В складає:

1) 90°С;

2) 130°С;

3) 155°С.

10. Вимірювання опору ізоляції обмоток силових трансформаторів після ремонту виконують з метою визначення:

1) опору обмотки постійному струму;

2) електричної міцності ізоляції;

3) коефіцієнта абсорбції.

11. Коефіцієнт абсорбції визначається за наступним співвідношенням:

1) ; 2) ; 3) .

12. Коефіцієнт абсорбції повинен бути при температурі обмоток 20-30°C:

1) не вище 1,3;

2) не нижче 1,3;

3) дорівнювати 1,3.

13. Експлуатаційний коефіцієнт трансформації визначається за наступним співвідношенням:

1) ; 2) ; 3) .

14. Нульовій групі з’єднання обмоток силових трансформаторів відповідають наступні комбінації схем з’єднання обмоток:

1) Y/Y, Δ/Δ, Y/Δ;

2) Y/Y, Δ/Δ, Δ/Z;

3) Y/Δ, Δ/Y, Y/Z.

15. Визначення опору ізоляції обмоток силових трансформаторів виконують за допомогою:

1) методу амперметра-вольтметра;

2) мегомметра;

3) міста постійного струму.

16. Випробування головної ізоляції силового трансформатора підвищеною прикладеною напругою проводиться на остаточно зібраному трансформаторі який:

1) не заповнений трансформаторним маслом;

2) заповнений трансформаторним маслом;

3) заповнений або не заповнений трансформаторним маслом (не має значення).

17. Величина випробувальної напруги залежить від класу напруги ремонтованого трансформатора і виду його ремонту. Для трансформаторів з ВН 10 кВ, при ремонті із заміною обмоток, випробувальна напруга становить:

1) 35кВ;

2) 29,8кВ;

3) 20кВ.

18. Величина пробивної напруги трансформаторного масла, що не було у експлуатації, для трансформаторів з ВН 10 кВ, при випробуванні електричної міцності (на пробій) повинна бути не меншою:

1) 35кВ;

2) 30кВ;

3) 25кВ.

19. За результатами проведення досліду холостого ходу силового трансформатора значення фазного струму і втрати потужності не повинні відрізнятися від заводських значень більш ніж:

1) струм холостого ходу на 15%, а втрати — на 30%;

2) струм і втрати холостого ходу на 10%;

3) струм холостого ходу на 30%, а втрати — на 15%.

20. За результатами проведення досліду короткого замикання силового трансформатора допускається відхилення втрат і напруги короткого замикання від заводських даних більш ніж:

1) напруги короткого замикання на 15%, а втрати — на 30%;

2) напруги і втрат короткого замикання на 10%;

3) напруги короткого замикання на 30%, а втрати — на 15%.

21. Дослід короткого замикання для силового трансформатора не проводять у випадку:

1) при ремонті із заміною обмоток без зміни параметрів силового трансформатора;

2) при ремонті із заміною частини обмоток без зміни параметрів силового трансформатора;

3) при ремонті без заміни обмоток, якщо схема з'єднань обмоток не демонтувалася.

22. Заміна дефектної ізоляції стяжних шпильок силового трансформатора. Пошкоджену бакелітову трубку замінюють новою або виготовляють її з:

1) поліетелентерефталатної плівки;

2) кабельного паперу;

3) лакотканини ЛХММ-105.

23. При ремонті перемикаючого пристрою силового трансформатора перевіряють стан рухомих і нерухомих контактів і замінюють новими у випадку:

1) покриття контактної поверхні плівкою окислу;

2) підгоряння площі контактної поверхні більше 10%;

3) підгоряння контактної площі або покриття контактної поверхні плівкою окислу більше 5%.

24. У зібраній машині, що має паралельні гілки, обрив в колі обмотки, можна визначити використовуючи:

1) вольтметр;

2) мегомметр;

3) міст постійного струму.

25. У зібраній машині, обрив в короткозамкненому роторі знаходять методом симетрії струмів в режимі короткого замикання двигуна. При обриві в короткозамкненому роторі:

1) показання приладів однакові і не залежать від положення ротора;

2) показання приладів різні і змінюються при поверненні ротора;

3) показання приладів різні і не залежні від положення ротора.

26. У розібраній машині, обрив в короткозамкненому роторі знаходять використовуючи для цього електромагніт. При обриві в короткозамкненому роторі:

1) сталева пластинка, що прикладається до пазів ротора, вібрує на справних пазах і не вібрує на пазах, де розміщені обірвані стрижні;

2) сталева пластинка, що прикладається до пазів ротора, не вібрує на справних пазах і вібрує на пазах, де розміщені обірвані стрижні;

3) сталева пластинка залипає на пазу, де розміщений обірваний стрижень.

27. Для визначення виткового замикання в обмотці статора електромагніт поміщають в розточку статора і пересувають по ній. Сталева пластинка, що прикладається до пазів:

1) сталева пластинка залипає на пазу, в якому поміщається пошкоджена котушка обмотки;

2) починає вібрувати, як тільки потрапляє на паз, в якому поміщається пошкоджена котушка обмотки;

3) перестає вібрувати, як тільки потрапляє на паз, в якому поміщається пошкоджена котушка обмотки.

28. Термомеханічний спосіб видалення обмоток статора передбачає:

1) обпалювання в печі при температурі 300-350°С протягом 4 - 6 годин;

2) обпалювання в печі при температурі 500-650°С протягом 2 - 4 годин;

3) обпалювання в печі при температурі 200-250°С протягом 1 - 2 годин.

29. Хімічний спосіб видалення обмоток статора передбачає:

1) поміщення статора на 6 - 8 годин у ванну з 20% розчином уайт-спіриту підігрітого до температури 80-90°С;

2) поміщення статора на 4 - 6 годин у ванну з 20% розчином сірчаної кислоти підігрітої до температури 70-80°С;

3) поміщення статора на 6 - 8 годин у ванну з 10% розчином їдкого натру (каустичної соди) підігрітого до температури 80-90°С.

30. Виготовлення котушок для обмотки статора асинхронних двигунів виконують на намотувальних верстатах:

1) типу ЕЛ-1, ВЧФ5-3;

2) типу ВЧИ-63/0,44, КИ-6301;

3) моделі ОР-22024, ТТ20, НК-4А.

31. При виготовленні і при ремонті електричних машин знаходить широкого застосування термореактивний лак:

1) ЕЛ-1;

2) ВЧФ5-3;

3) МЛ-92.

32. Тривалість витримки, при просоченні обмоток електричних машин, в лаку при їх нагріванні:

1) скорочується;

2) збільшується;

3) не залежить від температури останніх.

33. Просочення обмоток електричних машин у вакуумі і під тиском сприяє:

1) зменшенню собівартості просочення;

2) істотно підвищує якість просочення;

3) спрощує технологію просочення.

34. Сутність індукційного методу сушки обмоток електричних машин полягає в наступному:

1) сушка здійснюється за рахунок тепла, яке виділяється в обмотці, при протіканні по ній струму;

2) під дією вихрових струмів відбувається нагрів активної сталі і вузлів корпуса електричних машин;

3) сушка здійснюється за рахунок нагріву повітря в закритій камері.

35. Для покриття обмоток нормального виконання в ремонтній практиці зазвичай застосовуються наступні емалі:

1) ГФ-92;

2) 321-Т;

3) ПФЛ-8В.

36. Для випробування електричної міцності корпусної ізоляції електричних машин напругою 220/380В використовують змінний струм частотою 50 Гц. Значення випробувальної напруги вибирають з розрахунку:

1) 500 В плюс подвійна номінальна напруга;

2) 1000В плюс подвійна номінальна напруга, але не менш 1500 В;

3) 1500 В плюс подвійна номінальна напруга.

37. Електродвигуни після капітального ремонту піддаються приймально-здавальним випробуванням. Випробування на короткочасне перевантаження по струму виконують при:

1) при проведенні контрольних випробувань;

2) при проведенні типових випробувань;

3) при проведенні контрольних і типових випробувань.

38. Маркірування виводів фаз обмотки статора електродвигуна виконують одним з наступних методів:

1) за допомогою моста постійного струму;

2) індукційним;

3) амперметра-вольтметра.

39. Опір ізоляції обмотки статора електродвигунів змінного струму напругою до 0,66 кВ повинен бути:

1) не нижче за 500МОм;

2) у холодному стані не менше 2МОм, а при температурі 600С – 1МОм.;

3) у холодному стані не менше 1МОм, а при температурі 600С – 0,5МОм.

40. При застосуванні методу амперметра-вольтметра, при визначенні параметрів обмотки електричної машини, використовують джерело:

1) змінного струму;

2) постійного струму;

3) змінного або постійного струму.

Відповіді на питання тесту:

1 – 3

2 – 2

3 – 1

4 – 3

5 – 3

6 – 1

7 – 3

8 – 2

9 – 2

10 – 3

11– 2

12 – 2

13 – 3

14 – 2

15 – 2

16 – 2

17 – 1

18 – 2

19 – 3

20 – 2

21 – 3

22 – 2

23 – 2

24 – 3

25 – 2

26 – 1

27 – 2

28 – 1

29 – 3

30 – 3

31 – 3

32 – 1

33 – 2

34 – 2

35 – 1

36 – 2

37 – 2

38 – 2

39 – 3

40 – 2

 

Решать тесты

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить