Питання для проведення тестового контролю за результатами проведення виробничої ремонтно-технологічної практики з дисципліни "Ремонт електрообладнання"
1. Відповідно до ГОСТ 18.322-78 в процесі експлуатації електротехнічних виробів повинні передбачатися наступні види профілактичних заходів:
1) технічний і поточний ремонт;
2) плановий і позаплановий поточний і капітальний ремонт;
3) технічне обслуговування, поточний і капітальний ремонт.
2. Поточний ремонт виконують для:
1) повного або близького до повного відновлення справності виробу із заміною або відновленням будь-яких його частин, включаючи базові;
2) забезпечення або відновлення працездатності виробу;
3) реконструкції виробу.
3. Капітальний ремонт виконують для:
1) повного або близького до повного відновлення справності виробу із заміною або відновленням будь-яких його частин, включаючи базові;
2) забезпечення або відновлення працездатності виробу;
3) реконструкції виробу.
4. Основний вид профілактичного ремонту, завдяки якому забезпечують довговічність і безвідмовність електрообладнання і засобів автоматизації, підтримують їх в працездатному стані до наступного планового ремонту, це:
1) капітальний ремонт;
2) технічний ремонт;
3) поточний ремонт.
5. Розрізняють наступні методи ремонту:
1) індивідуальний, індивідуально-бригадний, потоково-бригадний, вузловий;
2) індивідуальний, бригадний, потоково-бригадний, вузловий;
3) індивідуальний, бригадний, бригадно-вузловий, потоково-вузловий.
6. Ремонтний цикл — це:
1) найменші інтервали часу, що повторюються, протягом яких виконуються в певній послідовності відповідно до вимог нормативно-технічної документації всі встановлені види ремонту;
2) інтервал часу або напрацювання між даним видом ремонту і подальшим таким же видом або іншим більшої складності;
3) час від початку першої операції ремонту до кінця останньої.
7. За одну умовну одиницю ремонту (УОР) прийняті трудові витрати на один ремонт:
1) трифазного асинхронного короткозамкненого двигуна закритого виконання потужністю 10 кВт, напругою 220/380 В і частотою обертання магнітного поля статора 1000 об/хв.;
2) комплекту електрообладнання електроприводу з двигуном потужністю 10 кВт, з апаратурою автоматичного управління;
3) трифазного асинхронного короткозамкненого двигуна закритого виконання потужністю 5 кВт, напругою 220/380 В і частотою обертання магнітного поля статора 1500 об/хв.
8. Трудомісткість однієї УОР складає:
1) 18,6 люд. год.;
2) 12,5 люд. год.;
3) 27 люд. год.
9. Найбільша допустима робоча температура електроізоляційних матеріалів класу стійкості до нагріву В складає:
1) 90°С;
2) 130°С;
3) 155°С.
10. Вимірювання опору ізоляції обмоток силових трансформаторів після ремонту виконують з метою визначення:
1) опору обмотки постійному струму;
2) електричної міцності ізоляції;
3) коефіцієнта абсорбції.
11. Коефіцієнт абсорбції визначається за наступним співвідношенням:
1)
; 2)
; 3)
.
12. Коефіцієнт абсорбції повинен бути при температурі обмоток 20-30°C:
1) не вище 1,3;
2) не нижче 1,3;
3) дорівнювати 1,3.
13. Експлуатаційний коефіцієнт трансформації визначається за наступним співвідношенням:
1)
; 2)
; 3)
.
14. Нульовій групі з’єднання обмоток силових трансформаторів відповідають наступні комбінації схем з’єднання обмоток:
1) Y/Y, Δ/Δ, Y/Δ;
2) Y/Y, Δ/Δ, Δ/Z;
3) Y/Δ, Δ/Y, Y/Z.
15. Визначення опору ізоляції обмоток силових трансформаторів виконують за допомогою:
1) методу амперметра-вольтметра;
2) мегомметра;
3) міста постійного струму.
16. Випробування головної ізоляції силового трансформатора підвищеною прикладеною напругою проводиться на остаточно зібраному трансформаторі який:
1) не заповнений трансформаторним маслом;
2) заповнений трансформаторним маслом;
3) заповнений або не заповнений трансформаторним маслом (не має значення).
17. Величина випробувальної напруги залежить від класу напруги ремонтованого трансформатора і виду його ремонту. Для трансформаторів з ВН 10 кВ, при ремонті із заміною обмоток, випробувальна напруга становить:
1) 35кВ;
2) 29,8кВ;
3) 20кВ.
18. Величина пробивної напруги трансформаторного масла, що не було у експлуатації, для трансформаторів з ВН 10 кВ, при випробуванні електричної міцності (на пробій) повинна бути не меншою:
1) 35кВ;
2) 30кВ;
3) 25кВ.
19. За результатами проведення досліду холостого ходу силового трансформатора значення фазного струму і втрати потужності не повинні відрізнятися від заводських значень більш ніж:
1) струм холостого ходу на 15%, а втрати — на 30%;
2) струм і втрати холостого ходу на 10%;
3) струм холостого ходу на 30%, а втрати — на 15%.
20. За результатами проведення досліду короткого замикання силового трансформатора допускається відхилення втрат і напруги короткого замикання від заводських даних більш ніж:
1) напруги короткого замикання на 15%, а втрати — на 30%;
2) напруги і втрат короткого замикання на 10%;
3) напруги короткого замикання на 30%, а втрати — на 15%.
21. Дослід короткого замикання для силового трансформатора не проводять у випадку:
1) при ремонті із заміною обмоток без зміни параметрів силового трансформатора;
2) при ремонті із заміною частини обмоток без зміни параметрів силового трансформатора;
3) при ремонті без заміни обмоток, якщо схема з'єднань обмоток не демонтувалася.
22. Заміна дефектної ізоляції стяжних шпильок силового трансформатора. Пошкоджену бакелітову трубку замінюють новою або виготовляють її з:
1) поліетелентерефталатної плівки;
2) кабельного паперу;
3) лакотканини ЛХММ-105.
23. При ремонті перемикаючого пристрою силового трансформатора перевіряють стан рухомих і нерухомих контактів і замінюють новими у випадку:
1) покриття контактної поверхні плівкою окислу;
2) підгоряння площі контактної поверхні більше 10%;
3) підгоряння контактної площі або покриття контактної поверхні плівкою окислу більше 5%.
24. У зібраній машині, що має паралельні гілки, обрив в колі обмотки, можна визначити використовуючи:
1) вольтметр;
2) мегомметр;
3) міст постійного струму.
25. У зібраній машині, обрив в короткозамкненому роторі знаходять методом симетрії струмів в режимі короткого замикання двигуна. При обриві в короткозамкненому роторі:
1) показання приладів однакові і не залежать від положення ротора;
2) показання приладів різні і змінюються при поверненні ротора;
3) показання приладів різні і не залежні від положення ротора.
26. У розібраній машині, обрив в короткозамкненому роторі знаходять використовуючи для цього електромагніт. При обриві в короткозамкненому роторі:
1) сталева пластинка, що прикладається до пазів ротора, вібрує на справних пазах і не вібрує на пазах, де розміщені обірвані стрижні;
2) сталева пластинка, що прикладається до пазів ротора, не вібрує на справних пазах і вібрує на пазах, де розміщені обірвані стрижні;
3) сталева пластинка залипає на пазу, де розміщений обірваний стрижень.
27. Для визначення виткового замикання в обмотці статора електромагніт поміщають в розточку статора і пересувають по ній. Сталева пластинка, що прикладається до пазів:
1) сталева пластинка залипає на пазу, в якому поміщається пошкоджена котушка обмотки;
2) починає вібрувати, як тільки потрапляє на паз, в якому поміщається пошкоджена котушка обмотки;
3) перестає вібрувати, як тільки потрапляє на паз, в якому поміщається пошкоджена котушка обмотки.
28. Термомеханічний спосіб видалення обмоток статора передбачає:
1) обпалювання в печі при температурі 300-350°С протягом 4 - 6 годин;
2) обпалювання в печі при температурі 500-650°С протягом 2 - 4 годин;
3) обпалювання в печі при температурі 200-250°С протягом 1 - 2 годин.
29. Хімічний спосіб видалення обмоток статора передбачає:
1) поміщення статора на 6 - 8 годин у ванну з 20% розчином уайт-спіриту підігрітого до температури 80-90°С;
2) поміщення статора на 4 - 6 годин у ванну з 20% розчином сірчаної кислоти підігрітої до температури 70-80°С;
3) поміщення статора на 6 - 8 годин у ванну з 10% розчином їдкого натру (каустичної соди) підігрітого до температури 80-90°С.
30. Виготовлення котушок для обмотки статора асинхронних двигунів виконують на намотувальних верстатах:
1) типу ЕЛ-1, ВЧФ5-3;
2) типу ВЧИ-63/0,44, КИ-6301;
3) моделі ОР-22024, ТТ20, НК-4А.
31. При виготовленні і при ремонті електричних машин знаходить широкого застосування термореактивний лак:
1) ЕЛ-1;
2) ВЧФ5-3;
3) МЛ-92.
32. Тривалість витримки, при просоченні обмоток електричних машин, в лаку при їх нагріванні:
1) скорочується;
2) збільшується;
3) не залежить від температури останніх.
33. Просочення обмоток електричних машин у вакуумі і під тиском сприяє:
1) зменшенню собівартості просочення;
2) істотно підвищує якість просочення;
3) спрощує технологію просочення.
34. Сутність індукційного методу сушки обмоток електричних машин полягає в наступному:
1) сушка здійснюється за рахунок тепла, яке виділяється в обмотці, при протіканні по ній струму;
2) під дією вихрових струмів відбувається нагрів активної сталі і вузлів корпуса електричних машин;
3) сушка здійснюється за рахунок нагріву повітря в закритій камері.
35. Для покриття обмоток нормального виконання в ремонтній практиці зазвичай застосовуються наступні емалі:
1) ГФ-92;
2) 321-Т;
3) ПФЛ-8В.
36. Для випробування електричної міцності корпусної ізоляції електричних машин напругою 220/380В використовують змінний струм частотою 50 Гц. Значення випробувальної напруги вибирають з розрахунку:
1) 500 В плюс подвійна номінальна напруга;
2) 1000В плюс подвійна номінальна напруга, але не менш 1500 В;
3) 1500 В плюс подвійна номінальна напруга.
37. Електродвигуни після капітального ремонту піддаються приймально-здавальним випробуванням. Випробування на короткочасне перевантаження по струму виконують при:
1) при проведенні контрольних випробувань;
2) при проведенні типових випробувань;
3) при проведенні контрольних і типових випробувань.
38. Маркірування виводів фаз обмотки статора електродвигуна виконують одним з наступних методів:
1) за допомогою моста постійного струму;
2) індукційним;
3) амперметра-вольтметра.
39. Опір ізоляції обмотки статора електродвигунів змінного струму напругою до 0,66 кВ повинен бути:
1) не нижче за 500МОм;
2) у холодному стані не менше 2МОм, а при температурі 600С – 1МОм.;
3) у холодному стані не менше 1МОм, а при температурі 600С – 0,5МОм.
40. При застосуванні методу амперметра-вольтметра, при визначенні параметрів обмотки електричної машини, використовують джерело:
1) змінного струму;
2) постійного струму;
3) змінного або постійного струму.
Відповіді на питання тесту:
1 – 3
2 – 2
3 – 1
4 – 3
5 – 3
6 – 1
7 – 3
8 – 2
9 – 2
10 – 3
11– 2
12 – 2
13 – 3
14 – 2
15 – 2
16 – 2
17 – 1
18 – 2
19 – 3
20 – 2
21 – 3
22 – 2
23 – 2
24 – 3
25 – 2
26 – 1
27 – 2
28 – 1
29 – 3
30 – 3
31 – 3
32 – 1
33 – 2
34 – 2
35 – 1
36 – 2
37 – 2
38 – 2
39 – 3
40 – 2

