Тест Тема - Тахеометрична зйомка
Тест 1
|
75 |
Чому має дорівнювати місце нуля теодоліта Т30? |
|
75 |
0˚ |
|
90˚ |
|
|
180˚ |
|
|
360˚ |
|
|
-0˚ |
Тест 2
|
75 |
Допустиме відхилення місця нуля від нуля для теодоліту Т30 |
|
75 |
1΄ |
|
2΄ |
|
|
5΄ |
|
|
1˚ |
|
|
2˚ |
Тест 3
|
80 |
Який вид нівелювання являє собою тахеометрична зйомка? |
|
геометричне |
|
|
80 |
тригонометричне |
|
барометричне |
|
|
механічне |
|
|
фотограмметричне |
Тест 4
|
90 |
Який вид зйомки являє собою тахеометрична зйомка? |
|
висотну |
|
|
контурну |
|
|
90 |
контурно-висотну |
|
аерофотозйомку |
|
|
мензульну |
Тест 5
|
90 |
Який прилад використовується для виконання тахеометричної зйомки? |
|
нівелір |
|
|
90 |
теодоліт |
|
кіпрегель |
|
|
тахеограф |
|
|
аерофотообладнання |
Тест 6
|
100 |
Максимальна довжина тахеометричного ходу при масштабі зйомки 1:1000 |
|
100м |
|
|
100 |
300м |
|
500м |
|
|
1000м |
|
|
не обмежується |
Тест 7
|
100 |
Від чого залежить кількість рейкових точок при зйомці ситуації та рельєфу? |
|
від масштабу |
|
|
від висоти станції |
|
|
100 |
від висоти перерізу та складності рельєфу |
|
від кута повороту |
|
|
від початкового напрямку |
Тест 8
|
100 |
Для нанесення рейкових точок на план використовується |
|
теодоліт |
|
|
стереоскоп |
|
|
100 |
тахеограф |
|
графопобудувач |
|
|
тахеометр |
Тест 9
|
100 |
Горизонталі на плані тахеометричної зйомки проводяться шляхом |
|
копіювання |
|
|
переколювання |
|
|
нівелювання |
|
|
100 |
інтерполювання |
|
не проводяться |
Тест 10
|
100 |
Відстані до рейкових точок вимірюються |
|
мірною стрічкою |
|
|
кроками |
|
|
100 |
нитяним віддалеміром |
|
масштабною лінійкою |
|
|
не вимірюються |
Тема: “Номенклатура топографічних карт. Проекція Гаусса-Крюгера”
Тест 11
|
75 |
Номенклатура аркушу карти масштабу 1:1000000 визначається |
|
номером зони |
|
|
номером поясу |
|
|
номером колони |
|
|
75 |
номером поясу та номером колони |
|
номером зони та номером колони |
Тест 12
|
75 |
За вісь абсцис у проеції Гаусса-Крюгера прийнято |
|
лінія екватора |
|
|
лінія східного меридіану |
|
|
75 |
лінія осьового меридіану |
|
лінія західного меридіану |
|
|
відсутня |
Тест 13
|
80 |
Проекція Гаусса-Крюгера є |
|
сферичною |
|
|
80 |
поперечно-циліндричною |
|
лінійною |
|
|
горизонтальною |
|
|
100 |
рівнокутною |
Тест 14
|
80 |
Розмір по широті рамки трапеціїї масштабу 1:50000 дорівнює |
|
80 |
10΄ |
|
15΄ |
|
|
20΄ |
|
|
2˚ |
|
|
6˚ |
Тест 15
|
100 |
Поправку за інтерполяцію прямокутних координат вершин кутів трапеції масштабу 1:10000 вносять в |
|
координати У по довготі |
|
|
100 |
координати Х по довготі |
|
координати У по широті |
|
|
координати Х по широті |
|
|
довжини рамок трапеції |
Тест 16
|
100 |
Сближення меридіанів - це |
|
кут між лінією координатної сітки та напрямком магнітного меридіану |
|
|
100 |
кут між напрямками осьового та істинного меридіанів |
|
кут між лінією екватора та напрямком осьового меридіану |
|
|
кут між магнітним та географічним меридіанами |
|
|
відстань від осьового меридіану до заданої точки |
Тест 17
|
80 |
Номенклатура аркушу карти 1:25000 має вигляд |
|
М-48-100-А |
|
|
М-48-100 |
|
|
М-48-100-Е-р |
|
|
80 |
М-48-100-А-в |
|
М-48-100-Е-р-8 |
Тест 18
|
100 |
Що є ординатою точки в поперечно-циліндрічній проекції Гаусса-Крюгера? |
|
кут між напрямками початкового меридіану та меридіану, якій проходить через задану точку |
|
|
відстань від екватора до заданої точки |
|
|
широта точки |
|
|
100 |
номер зони та до відстані від осьового меридіану до заданої точки додати 500км |
|
кут між площиною екватора та лінією, опущеної з даної точки до центру Землі |
Тема: “Статистична обробка та оцінка точності результатів геодезичних вимірювань”
Тест 19
|
75 |
Із результатів рівноточних вимірювань остаточним буде значення |
|
округлене |
|
|
75 |
середнє арифметичне |
|
середнє геометричне |
|
|
середнє квадратичне |
|
|
середнє вагове |
Тест 20
|
90 |
Випадкові похибки - це |
|
відхилення виміряного значеня від арифметичної середини |
|
|
відхилення між значенням арифметичної середини та теоретичним значенням |
|
|
90 |
відхилення виміряного значення від теоретичного |
|
промахи, які виникають внаслідок неуважного ставлення до роботи |
|
|
гранично допустимі похибки |
Тест 21
|
90 |
В інтервал потрійної середньої квадратичної похибки (3m) потрапляє кількість похибок, що дорівнює |
|
50% |
|
|
68% |
|
|
95% |
|
|
90 |
99,7% |
|
100% |
Тест 22
|
90 |
Ваги при оцінці результатів вимірювань різної точності - це |
|
механічні пристрої |
|
|
випадкові похибки |
|
|
середній результат вимірювань |
|
|
90 |
допоміжні числа, які вводять для оцінки точності |
|
середні квадратичні похибки |
Тест 23
|
100 |
Відношення ваг до середніх квадратичних похибок: |
|
прямо пропорційо |
|
|
обернено пропорційно |
|
|
синусоїда |
|
|
100 |
обернено пропорційно квадратам СКП |
|
незалежно |
Тест 24
|
100 |
Середня квадратична похибка одиниці ваги – це |
|
проста арифметична середина |
|
|
загальна арифметична середина |
|
|
СКП одного вимірювання |
|
|
100 |
СКП вимірювання, вага якого дорівнює одиниці |
|
СКП при визначенні ваг |
Тест 25
|
100 |
Чому дорівнює вага арифметичної середини? |
|
100 |
сумі ваг окремих вимірювань |
|
вазі найточнішого результату |
|
|
середній вазі з всих результатів вимірювань |
|
|
одиниця розділити на вагу вимірювання |
|
|
квадрату ваги одного виміру |
Тест 26
|
75 |
Із результатів нерівноточних вимірювань остаточним буде значення |
|
округлене |
|
|
середнє арифметичне |
|
|
середнє геометричне |
|
|
середнє квадратичне |
|
|
75 |
середнє вагове |
Тема: “Математична обробка мереж згущення. Визначення додаткових пунктів засічками”
Тест 27
|
75 |
До державної геодезичної сітки входять |
|
пункти триангуляції 2 розряду |
|
|
пункти зйомочної основи |
|
|
пункти мереж згущення |
|
|
станції технічного нівелювання |
|
|
75 |
пункти триангуляції I-IV класу |
Тест 28
|
80 |
До попередніх обчислень при математичній обробці результатів вимірювань у геодезичних мережах входять |
|
80 |
приведення напрямків до центрів пунктів |
|
обчислення первинних поправок |
|
|
обчислення вторинних поправок |
|
|
розв’язання трикутників |
|
|
обчислення координат пунктів геодезичної мережі |
Тест 29
|
80 |
Кутовий елемент за редукцію – це |
|
відстань від центру пункту до проекції візирного циліндру |
|
|
відстань від точки стояння приладу до центру пункту |
|
|
80 |
кут між лінійним елементом за редукцію та початковим напрямком |
|
кут між лінійним елементом за центровку та початковим напрямком |
|
|
кут між лінійними елементами за центровку та редукцію |
Тест 30
|
80 |
Повні поправки являють собою |
|
поправки за центровку та редукцію |
|
|
перші та другі поправки |
|
|
первинні поправки |
|
|
вторинні поправки |
|
|
80 |
первинні та вторинні поправки |
Тест 31
|
100 |
За якої умови виникають вторинні поправки? |
|
неспівпадання точок центру пункту та візирного циліндру |
|
|
неспівпадання точок стояння приладу та центру пункту |
|
|
умова фігури |
|
|
умова рівності сум кутів протилежних трикутників |
|
|
100 |
полюсна умова |
Тест 32
|
100 |
Яке розходження допускається при обчисленні координат пунктів геодезичного чотирикутника? |
|
0,01м |
|
|
100 |
0,05м |
|
0,10м |
|
|
0,20м |
|
|
1м |
Тест 33
|
80 |
Пряма засічка полягає у визначенні координат додаткового пункту за |
|
координатами двох пунктів та виміряними довжинами линій |
|
|
80 |
координатами двох пунктів та виміряних при ніх кутами |
|
координатами двох пунктів та кутах при додатковому пункті |
|
|
трьома виміряними в трикутнику кутами та довжині однієї сторони |
|
|
координатами трьох пунктів та виміряними при додатковому пункті кутами на них |
Тест 34
|
80 |
Обернена засічка полягає у визначенні координат додаткового пункту за |
|
координатами двох пунктів та виміряними довжинами линій |
|
|
координатами двох пунктів та виміряних при ніх кутами |
|
|
координатами двох пунктів та кутах при додатковому пункті |
|
|
трьома виміряними в трикутнику кутами та довжині однієї сторони |
|
|
координатами трьох пунктів та виміряними при додатковому пункті кутами на них |
Тест 35
|
100 |
Чим контролюється вимірювання кутів при вирішенні прямої засічки? |
|
через обчислення координат відомого пункту за координатами додаткового пункту та куту при ньому |
|
|
повторне визначення координат додаткового пункту за іншими формулами |
|
|
100 |
визначення координат додаткового пункту за координатами двох інших опорних пунктів та виміряними при них кутами |
|
через визначення напрямку із додаткового пункту на четвертий опорний пункт за відомими напрямками із додаткового пункту на три нших опорних пункти та виміряними при додатковому пункті кутами |
|
|
50 |
через повторні вимірювання |
Тест 36
|
100 |
Чим контролюється вимірювання кутів при вирішенні оберненої засічки? |
|
через обчислення координат відомого пункту за координатами додаткового пункту та куту при ньому |
|
|
повторне визначення координат додаткового пункту за іншими формулами |
|
|
визначення координат додаткового пункту за координатами двох інших опорних пунктів та виміряними при них кутами |
|
|
100 |
через визначення напрямку із додаткового пункту на четвертий опорний пункт за відомими напрямками із додаткового пункту на три нших опорних пункти та виміряними при додатковому пункті кутами |
|
50 |
через повторні вимірювання |
Тест 37
|
100 |
Допустиме розходження між виміряним та обчисленим значенням кута при обчислені оберненої засічки не повинно перевищувати |
|
1,5m |
|
|
2m |
|
|
3m |
|
|
100 |
6m |
|
10m |
Тема: “Вирівнювання зйомочних геодезичних мереж”
Тест 38
|
75 |
При урівнюванні систем ходів з однією вузловою точкою значення координат або висоти вузлової точки обчислюється як |
|
середнє арифметичне |
|
|
середнє квадратичне |
|
|
75 |
середнє вагове |
|
обирається одне з декількох |
|
|
наближене |
Тест 39
|
75 |
Спосіб послідовних наближень доцільно використовувати в мережах |
|
з однією вузловою точкою |
|
|
обчисленні додаткових пунктів засічками |
|
|
триангуляції 2 розряду |
|
|
75 |
з кількістю вузлів, що перевищує кількість опорних точок |
|
в системі полігонів |
Тест 40
|
80 |
Приведені ваги – це |
|
відношення ваги одного результату до ваги арифметичної середини |
|
|
80 |
відношення ваги одного результату до суми ваг |
|
відношення ваги арифметичної середини до суми ваг окремих вимірювань |
|
|
відношення кількості кутів до їх суми |
|
|
сума ваг |
Тест 41
|
80 |
Яку іншу назву має метод полігонів проф. Попова, якій застосовується для урівнювання системи ходів з багатьма вузловими точками? |
|
метод середнього вагового |
|
|
метод послідовних наближень |
|
|
80 |
метод “червоних чисел” |
|
метод “від загального до часткового” |
|
|
метод додаткових пунктів |
Тест 42
|
100 |
Як перевіряється обчислення поправок на ланки полігону? |
|
сума “червоних чисел” по ланках має дорівнювати одиниці |
|
|
сума розподілених на ланки нев’язок має дорівнювати нев’язці в полігоні |
|
|
підсумкові нев’язки по ланках повинні дорівнювати сумарній нев’язці полігону |
|
|
сума розподілених на ланки поправок повинна дорівнювати нев’язці полігону |
|
|
100 |
сума розподілених на ланки поправок повинна дорівнювати нев’язці полігону з протилежним знаком |
Тест 43
|
100 |
Поправка на вузлові кути обчислюється як |
|
відношення нев’язки полігону до кількості кутів |
|
|
відношення поправки на ланку до кількості кутів в ній |
|
|
сума поправок, внесених на ходові кути |
|
|
100 |
півсума поправок, внесених на ходові кути |
|
дорівнює поправкам на ходові кути |

