Пакет тестів з дисципліни «МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ»
1. Тест. ОСНОВНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ЯКОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ Є:
а) органолептичні та фізико-хімічні
б) органолептичні та мікробіологічні
в) органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні та показники безпеки
г) органолептичні, фізико-хімічні та показники безпеки
2. ПІД ЧАС КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ НАСТУПНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ОЦІНКИ:
а) оцінка фізико-хімічних та органолептичних показників
б) оцінка мікробіологічних, фізико-хімічних та органолептичних показників
в) оцінка органолептичних, фізико-хімічних, мікробіологічних показників та показників безпеки
г) оцінка органолептичних, мікробіологічних показників, оцінка показників безпеки та фізико-хімічних показників
3. ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕКИ ХАРЧОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ДОЗВОЛЯЄ ВИЗНАЧИТИ:
а) відповідність продукції вимогам, встановленим нормативною документацією
б) дотримання діючих рецептур
в) відповідність продукції вимогам, встановленим нормативною документацією, дотримання діючих рецептур та технологічних режимів виробництва
г) дотримання технологічних режимів виробництва
4. ОРГАНОЛЕПТИЧНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ВИКОРИСТОВУЮТЬ НА ЕТАПІ:
а) вхідного контролю
б) контролю готової продукції
в) вхідного контролю, операційного контролю та контролю готової продукції
г) вхідного контролю та контролю готової продукції
5. ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ ПОВИННІ ВІДПОВІДАТИ ТАКИМ ОСНОВНИМ ВИМОГАМ:
а) бути безпечними для здоров'я споживачів
б) мати привабливий товарний вигляд та естетичне оформлення із зазначенням спеціальних відомостей про якість продукту
в) характеризуватися високою харчовою цінністю
г) бути безпечними для здоров'я споживачів, мати привабливий товарний вигляд та естетичне оформлення із зазначенням спеціальних відомостей про якість продукту, характеризуватися високою харчовою цінністю залежно від свого призначення
6. КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗА НАСТУПНИМ АЛГОРИТМОМ:
а) відбирання проб, підготовка проб до випробувань, випробування продук-шї, обробка результатів випробувань
б) визначення номенклатури показників якості продукції, вибір методів контралю, відбирання проб, підготовка проб до випробувань, випробування продукції, обробка результатів випробувань
в) визначення номенклатури показників якості продукції, підготовка проб до випробувань, випробування продукції
г) відбирання проб, визначення номенклатури показників якості продукції, підготовка проб до випробувань, випробування продукції, обробка. результатів випробувань
7. ВІДТВОРЮВАНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ КОНТРОЛЮ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД:
а) матеріально-технічного забезпечення
б) об'єктивності спеціалістів, що здійснюють контроль
в) від класу точності обладнання
г) матеріально-технічного забезпечення, а також об'єктивності та професіоналізму спеціалістів, що здійснюють контроль
8. ДЕГУСТАЦІЯ ХАРЧОВОЇ ПРОДУКЦІЇ-ЦЕ:
а) органолептична оцінка окремих показників якості харчової продукції
б) органолептична оцінка фахівцями всіх показників якості харчової продукції
в) встановлення специфічних показників якості харчової продукції
г) випробування, що проводяться групою осіб з метою встановлення органолептичних показників якості продукції
9. ВІДБІР ЗРАЗКІВ ПРОДУКЦІЇ, ЩО КОНТРОЛЮЄТЬСЯ, ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ У ВІДПОВІДНОСТІ ДО:
а) стандартів, що регламентують якість продукції
б) стандартів на методи контролю
в) нормативної документації на відбір проб
г) номенклатури показників якості харчової продукції
10. ПЕРМАНГАНАТНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ:
а) цукрів
б) жирів
в) клітковини
г) мінеральних речовин
11. ЦІАНІДНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ:
а) білків
б) жирів
в) клітковини
г) цукрів
12. МЕТОД СОКСЛЕТА ВИКОРИСТОВУЮТЬ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ВМІСТУ:
а) клітковини
б)ЖИрІВ
в)вологи г) білків
13. МЕТОД К'ЄЛЬДАЛЯ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ВМІСТУ:
а) вітамінів
б) білків
в) вуглеводів
г) летких речовин
14. ВИЗНАЧЕННЯ НОМЕНКЛАТУРИ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ОБУМОВЛЕНО:
а) властивостями, що визначають споживчі характеристики продуктів харчування
б) технологічними властивостями харчової продукції
в) властивостями, що визначають споживчі характеристики продуктів харчування та їх технологічними властивостями
г) необхідністю встановлення номінальних значень харчової продукції
15. ПІД ЧАС КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ КОВБАС ВМІСТ КРОХМАЛЮ ВИЗНАЧАЮТЬ У:
а) кров'яних ковбасах
б) сирокопчених ковбасах
в) варених ковбасах
г) ліверних ковбасах
Тест - 16. ПІД ЧАС КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ КОВБАСНИХ ВИРОБІВ МАСОВА ЧАСТКА ЖИРУ НОРМУЄТЬСЯ НОРМАТИВНИМИ ДОКУМЕНТАМИ У:
а) ліверних ковбасах
б) варено-копчених ковбасах
в) варених ковбасах
г) сосисках, сардельках
17. МАСОВА ЧАСТКА ФОСФАТАЗИ КОНТРОЛЮЄТЬСЯ У:
а) варених ковбасах, сосисках, сардельках, м'ясних хлібах
б) фаршированих ковбасах, варено-копчених ковбасах, сирокопчених ковбасах
в) кров'яних ковбасах, ліверних ковбасах, паштетних ковбасах
г) сосисках, сардельках, м'ясних хлібах
18. ДО ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ КОПЧЕНОЇ РИБНОЇ ПРОДУКЦІЇ ВІДНОСЯТЬСЯ:
а) масова частка жиру, вологи та кухонної солі
б) масова частка жиру та вологи
в) масова частка кухонної солі та ступінь прокопченості рибної продукції
г) масова частка кухонної солі та жиру
19. ВМІСТ БУРИ, БОРНОЇ КИСЛОТИ ТА УРОТРОПІНУ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ У:
а) солоній, маринованій і копченій рибі
б) солоній рибі та ікряних продуктах
в) в'яленій сушеній і копченій рибі
г) ікряних продуктах
20. ДО ОСНОВНИХ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ КОНДИТЕРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ВІДНОСЯТЬСЯ:
а) масова, частка вологи або сухих речовин, цукрів, жиру; кислотність та лужність
б) твердість, масова частка загальної сірчистої кислоти, кислотність, лужність
в) масова частка вологи або сухих речовин, цукрів, загальної сірчистої кислоти
г) кислотність, лужність, масова частка жиру, намокаємість
21. ЯКІ ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ КОНТРОЛЮЮТЬСЯ В НАТУРАЛЬНИХ М'ЯСНИХ НАПІВФАБРИКАТАХ:
а) органолептичні
б) вміст жиру
в) стан тари
г) геометричні параметри
22. В ЯКИХ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБАХ КОНТРОЛЮЄТЬСЯ ПОКАЗНИК ВМІСТУ СЕРНІСТОЇ КИСЛОТИ:
а) у виробах з лікерними начинками
б) у шоколадних масах
в) у виробах з фруктовими і ягідними начинками
г) у пастильних виробах
23. ЯКІ ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РЕГЛАМЕНТУЮТЬ ЯКІСТЬ ХЛІБА:
а) вологість, пористість, масова частка жиру та цукру
б) вологість, набрякаємість, кислотність
в) вологість, пористість, кислотність
г) масова частка цукру та жиру
24. ДЛЯ ЯКИХ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ Є СПЕЦИФІЧНИМ ПОКАЗНИК НАБРЯКАЄ МОСТІ:
а) дієтичні сорти хліба
б) бараночні вироби і сухарі
в) булочні вироби
г) сухарі
25. СПЕЦИФІЧНИМ ПОКАЗНИКОМ ДЛЯ РОСЛИННИХ ОЛІЙ Є:
а) густина
б) в'язкість
в) кількість не жирових домішок
г) кислотність
26. ВЕЛИЧИНА ПОКАЗНИКА ЗАЛОМЛЕННЯ ЖИРІВ ЗАЛЕЖИТЬ ВЩ:
а) кількості насичених жирних кислот
б) кількості ненасичених жирних кислот
в) якісного складу вільних жирних кислот
г) кількості фосфоліпідів
27. ЗАЗНАЧТЕ ОДИН ІЗ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ДЛЯ ВЕРШКОВОГО МАСЛА, СИРУ КИСЛОМОЛОЧНОГО, СИРІВ:
а) вміст білку
б) вміст жиру
в) вміст вологи
г) вміст мінеральних речовин
28. ЯКІСТЬ КИСЛОМОЛОЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ РЕГЛАМЕНТУЄТЬСЯ ЗА НАСТУПНИМИ ОСНОВНИМИ ФІЗИКО-ХІМІЧНЙМЙ ПОКАЗНИКАМИ:
а) вміст спирту, кислотність, масова частка вологи та жиру
б) вміст вологи та жиру
в) вміст кухонної солі, вміст цукру, вміст вологи
г) кислотність
29. ВКАЖІТЬ ПОКАЗНИК ЯКОСТІ, ЯКИЙ ВПЛИВАЄ НА СМАК ВЕРШКОВОГО МАСЛА І ТВЕРДОГО СИРУ
а) вміст вітамінів
б) вміст цукру
в) вміст кухонної солі
г) вміст білку
30. ЯКИЙ ПОКАЗНИК ОСНОВНОЇ СИЮВИНИ ЗДІЙСНЮЄ НАЙБІЛЬШИЙ ВПЛИВ НА ЯКІСТЬ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБІВ:
а) вміст вологи
б) вмістжиру
в) вміст цукру
г) вміст кислоти
31. ВМІСТ ЖИРУ І КУХОННОЇ СОЛІ Є СПЕЦИФІЧНИМ ПОКАЗНИКОМ ДЛЯ ОЦІНКИ ЯКОСТІ:
а) рослинних жирів
б) тваринних жирів
в) маргаринів і кухонних жирів
г) спредів
32. ЗА ЯКИМ МЕТОДОМ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ВМІСТ БІЛКА В М'ЯСІ І М'ЯСОПРОДУКТАХ:
а) калориметричним
б) фотометричним
в) рефрактометричним
г) органолептичним
33. ЗА ЯКИМ МЕТОДОМ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ВМІСТ ХЛОРИСТОГО НАТРІЮ В М'ЯСІ І М'ЯСОПРОДУКТАХ:
а) метод Фольгарда
б) метод Бертрана
в) метод по К'єльдалю
г) органолептичними методами
34. ЯКІ ПОКАЗНИКИ ВКЛЮЧАЮТЬСЯ ДО МБВ (МЕДИКО-БЮЛОГІЧНІ ВИМОГИ):
а) органолептичні
б) фізико-хімічні
в) мікробіологічні, токсикологічні
г) структурно-механічні
35.Тест. МЕТОД БЕРТРАНА ЗАСТОСОВУЮТЬ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МАСОВОЇ ЧАСТКИ:
а) цукрів
б) білків
в) хлористого натрію
г) вуглеводів
36. КИСЛОТНЕ ЧИСЛО ЖИРУ ХАРАКТЕРИЗУЄ:
а) наявність насичених кислот
б) наявність поліненасичених кислот
в) наявність вільних жирних кислот
г) наявність фосфоліпідів
37.АКТИВНА КИСЛОТНІСТЬ - ЦЕ:
а) концентрація вільних іонів водню у розчині
б) концентрація вільних жирних кислот у розчині
в) кількість лугу, яке було витрачено на титрування
г) концентрація вільних радикалів
38. ОБЕРІТЬ МЕТОДИ ОРГАНОЛЕПТИЧНОЇ ОЦІНКИ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ:
а) послідовності, порівняльна оцінка, розбавлення
б) бальна та порівняльна оцінка
в) послідовності, порівняльна оцінка, розбавлення, бальна оцінка
г) бальна оцінка "
39. ДО ПРЯМИХ МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ ВОЛОГИ НАЛЕЖАТЬ:
а) теплофізичні, рефрактометричні та хімічні
б) теплофізичні та хімічні
в) рефрактометричні
г) колориметричні
40. ВИЗНАЧИТИ МЕТОД КОНСЕРВУВАННЯ, В ОСНОВІ ЯКОГО ПОКЛАДЕНО ПРИНЦИП «АНАБІОЗУ»:
а) теплова стерилізація, використання антибіотиків
б) сушіння, квашення, маринування
в) використання ПВЧ, УФР
г) пастеризація, стерилізація, ультрафільтрація
41. ЯКИМ МЕТОДОМ ВИЗНАЧАЮТЬ ВМІСТ ЖИРУ В МОЛОЦІ ТА МОЛОЧНИХ ПРОДУКТАХ?
а) йодометричним методом
б) методом Бертрана
в) кислотним методом Гербера
г) методом Сокслета
42. ПОВНОТА ВИЛУЧЕННЯ ЖИРУ З ПРОДУКТУ МЕТОДОМ СОКСЛЕТА ОБУМОВЛЮЄТЬСЯ:
а) температурою розчинника
б) кількістю зливів ефірної витяжки і часом екстрагування
в) кількістю розчинника
г) тривалістю екстрагування та температурою
43. МАСОВУ ЧАСТКУ ЖИРУ ВИЗНАЧАЮТЬ МЕТОДОМ:
а) безперервної екстракції, за знежиреними залишками, методами настоювання з розчинником, рефрактометричними, за допомогою жироміру
б) безперервної екстракції, титруванням, методами настоювання з розчинником, рефрактометричними, за допомогою жироміру
в) безперервної екстракції, хроматографією, методами настоювання з розчинником, рефрактометричними, за допомогою жироміру
г) хроматографією, методами настоювання з розчинником, рефрактометричним методом
44. ЯКИЙ З МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ ВОЛОГИ Є БІЛЬШ ТОЧНИМ І ЧУТЛИ-
а) хімічний метод Фішера
б) мі. тод сушіння до постійної маси
в) ємкісний метод
г) за допомогою приладу Чижової
45. ДО П РЯМИХ МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ ВОЛОГОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУК-: ТЮ ВІДНОСЯТЬ:
а) теплофізичні
б) теплофізичні, електрометричні, хімічні
в) хімічні, прямого титрування
г) теплофізичні, дистиляційні, хімічні
46. ЯКІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ВВАЖАЮТЬ ЕКСПРЕС - МЕТОДАМИ:
а) хімічні
б) фпичні
в) фiзико-хімічні
г) мегод екстракції
47. ЯКИМ КОЛЬОРОМ ЛЮМІНІСЦУЄ НАТУРАЛЬНЕ ВЕРШКОВЕ МАСЛО ПРИ ДОСЛІДЖЕНІ НА ЛЮМІНОСКОПІ:
а) жовтим
б) блакитним
в) красним
г) зеленим
48. ЗА ДОПОМОГОЮ ФОТОЕЛЕКТРОМЕТРА КОНТРОЛЮЮТЬ:
а) оптичну густину забарвленого розчину
б) кислотність
в) показник переломлення рідини
г) колір розчину
49. МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ АКТИВНОЇ КИСЛОТНОСТІ ЗАСНОВАНО НА:
а) зміні е. д.с. електродів в дослідному розчині, величина якого залежить від концентрації водневих іонів
б) зміні е. д.с. електродів в дослідному розчині, величина якого залежить від концентрації органічних кислот
в) змій е. д.с. електродів в дослідному розчині, величина якого залежить від вмісту аскорбінової кислоти
г) зміні е. д.с. електродів в дослідному розчині, величина якого залежить від вмісту ліпідів
50. АРЕОМЕТРИ АБО ДЕНСИМЕТРИ ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ:
а) електропровідності
б) густини розчину
в) окисно-відновлювального потенціалу
г) вмісту вологи
51. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВУГЛЕВОДІВ У ХАРЧОВИХ ПРОДУКТАХ ПРИВОДЯТЬ:
а) поляриметричними, статистичними, інтегральними та хімічними методами
б) спектральними, теплофізичними, хімічними та ферментативниьіи методами
в) поляриметричними, хімічними, колориметричними
г) спектрофотометричним, фото колориметричним
52. МЕТОД КІЛЬКІСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ЦУКРЮ ЗА МЕТОДОМ БВРТРАНА ЗАСНОВАНО НА:
а) здатності редукуючи цукрів, які мають вільну гідроксильну групу, відновлювати в лужному розчині оксид міді (іі) до оксиду міді (і)
б) здатності редукуючи цукрів, які мають вільну аміногрупу, відновлювати в лужному розчині окисну мідь до закисної
в) здатності редукуючи цукрів, які мають вільну карбоксильну групу, відновлювати в лужному розчині окисну мідь до закисної
г) здатності редукуючи цукрів, які мають вільну карбоксильну гругу, відновлювати в кислому розчині окисну мідь до закисної
Тест. 53. ТИТРУВАННЯМ ВИЗНАЧАЮТЬ:
а) кількість органічних кислот в харчових продуктах
б) активну кислотність
в) окисно - відновлювальний потенціал
г) амінокислотний склад харчових продуктів
54. ПРИ ЯКОМУ рН КОНСЕРВОВАНІ ПРОДУКТИ ВВАЖАЮТЬСЯ КИСЛИМИ
а) рН 7,0 б)рН5,5 в)рН4,2 г)рН6,2
55. МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ АСКОРБІНОВОЇ КИСЛОТИ ЗАСНОВАНО НА:
а) окисно-відновній реакції, що відбувається між аскорбіновою кислотою та метилоранжем
б) окисно-відновній реакції, що протікає між аскорбіновою кислотою та фенолфталеїном
в) окисно-відновній реакції, що відбувається між аскорбіновою кислілою та індикатором біхроматом калію
г) окисно-віДновній реакції, що відбувається між аскорбіновою кислотою та індикатором 2,6 діхлофеноліндофенолом (реактив Тільманса)
56. МАСОВУ ЧАСТКУ АСКОРБИНОВОЇ КИСЛОТИ ВИЗНАЧАЮТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ:
а) титрометричного методу
б) екстракційним методом
в) висушуванням
г) методом відгонки
57. МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО ВМІСТУ ЗОЛИ ЗАСНОВАНО НА:
а) повному спалюванні вуглеводів наважки сировини або харчового продукту
б) повному спалюванні всіх органічних речовий наважки сировини або харчового продукту
в) повному спалюванні органічних кислот наважки сировини або харчового продукту
г) повному спалюванні білкових речовин наважки сировини або харчового
продукту
58. МА СОВУ ЧАСТКУ БІЛКУ КОНТРОЛЮЮТЬ ЗА:
а) методом Кьельдаля
б) методом Сосклета
в) методом Бертрана
г) кислотним методом Гербера
59. МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ КАРОТИНУ ЗАСНОВАНО НА:
а) здатності каротину розчинятись в 20% водно-спиртовому розчині
б) здатності каротину розчинятись в спирто-хлороформеній суміші
в) здатності каротину розчинятись в петролейному ефірі або бензині
г) здатності каротину розчинятись в лужному розчині
60. МЕГОД ВИЗНАЧЕННЯ ДУБИЛЬНИХ РЕЧОВИН ЗАСНОВАНО НА:
а) зкисних властивостях дубильних речовин, що виявляються в лужному середовищі з марганцевокислим калієм
б) окисних властивостях дубильних речовин, що виявляються в кислому середовищі з марганцевокислим калієм
в) окисних властивостях дубильних речовин, що виявляються в розчині кухонної солі
г) окисних властивостях дубильних речовин, що виявляються між дубильними речовинами та 2,6 діхлорфеноліндофенолом
61. ДО КОМПЛЕКСНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ВІДНОСЯТЬСЯ:
а) груповий, функціональний, визначаючий
б) груповий, Інтегральний, економічний, базовий
в) функціональний, інтегральний, базовий, економічний
г) груповий, функціональний, інтегральний
62. ВИДИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ:
а) технічний, виробничий, приймальний, автоматичний
б) технічний, вхідний, виробничий, автоматизований
в) вхідний, технічний, приймальний, виробничий, органолептичний
г) вхідний, технічний, виробничий (операційний), приймальний
63. ПАРАМЕТРИ МЕТОДУ ПРИСКОРЕНОГО СУШІННЯ:
а) температура - 160°с; тривалість - 5-Ю хвилин
б) температура - 105°с; тривалість - 3-4 години
в) температура - І20°с; тривалість - 1-2 години
г) температура - 140°о; тривалість - 40 хвилин
64. ЯКИЙ З МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ ВОЛОГИ Є БІЛЬШ ТОЧНИМ І ЧУТЛИВИМ - "*
а) метод сушіння до постійної маси
б) є якісний метод
в) метод сушіння з попереднім підсушуванням
г) хiмічний метод Фішера
65. ПІД ЧАС ВИКОРИСТАННЯ ХІМІЧНИХ МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ ВОЛО-ГІСТІ МАТЕРІАЛІВ КІНЦЕВИЙ ПОКАЗНИК РОЗРАХОВУЮТЬ ЗА:
а) еквівалентною кількістю осаду, який утворився під час перебігу реакції
б) еквівалентним об'ємом реагенту, який пішов на реакцію
в) еквівалентною кількістю речовини, яка утворилася під час перебігу реакції
г) еквівалентним об'ємом газу, який виділяється під час перебігу реакції
66. ЄМКІСНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ВОЛОГОСТІ МАТЕРІАЛИ!! ЗАСНОВАНИЙ НА:
а) вимірюванні величини електричного опору у цепі постійного стр;/му
б) вимірюванні величини електричного струму
в) залежності величини електричної провідності матеріалу від вмісту у ньому води
г) залежності величини діелектричної проникності матеріал)' ву:; вмісту у ньому води -
67. БІЛЬША ЧУТЛИВІСТЬ І ТОЧНІСТЬ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА КОЛІР-НОСП ФОТОКОЛОРИМБТРИЧНИМ МЕТОДОМ ДОСЯГАЄТЬСЯ ЗА УМОВ:
а) будь-якої довжини хвилі приладу
б) довжини хвилі, яка відповідає мінімуму на кривій світлопоглишдня зафарбованого розчину
в) довжини хвилі 320-540 нм
г) довжини хвилі, яка відповідає максимуму на кривій світлопоглі-иання зафарбованого розчину
68. КОЛІРНІСТЬ ПИВА, КВАСУ, СОЛОДУ, ЯКУ ВИЗНАЧЕНО МЕТОДОМ КОЛОРИМЕТРИЧНОГО ТИТРУВАННЯ, ВИРАЖАЮТЬ У:
а) мл-О1н. розчину кислоти або лугу
б) мл 0,01 н розчину йоду
в) мл 1 н розчину лугу
г) мл 0,1 н. розчину йоду
69.0СНОВОЮ ФОТОЕЛЕКТРИЧНИХ МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ КОЖНОСПЄ:
а) пряма пропорційність сили електричного струму від концентрації речовин забарвленого розчину
б) зворотна пропорційність сили електричного струму від концентр тії речовин забарвленого розчину
в) зворотна пропорційність сили фотоструму від концентрації речовин: забарвленого розчину
г) пряма пропорційність сили фотоструму від концентрації речовин забарвленого розчину
70. НЕФЕЛОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА КАЛАМУТНОСТІ ОСНОВАНЕ НА ВИМІРЮВАННІ:
а) інтенсивності падаючого світла
б) інтенсивності потоку світла, який виходить із розчина
в) інтенсивності світла, що відбивається
г) інтенсивності розсіяного світла
71. ПОЛЯРИМЕТРИЧНІ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ВУГЛЕВОДІВ ЗАСНОВАНI НА:
а) залежності іустини розчину від концентрації вуглеводів
б) залежності показника заломлення світла вія вмісту вуглеводів
в) залежності показника оптичної щільності від вмісту вуглеводів
г) властивості вуглеводів повертати площину поляризації поляризованого світла
72. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВУГЛЕВОДІВ ХІМІЧНИМИ МЕТОДАМИ ЗАСНОВАНО НА:
а) властивості вуглеводів утворювати комплекси з білками
б) здатності вуглеводів взаємодіяти з індикаторами
в) здатності редукуючих цукрів утворювати комплекси з солями важких металів
г) здатності редукуючих цукрів окислюватись оксидами важких металів
Тест - 73. ДО КОЛОРИМЕТРИЧНИХ МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ ЦУКРІВ ВІДНОСЯТЬ:
а) метод Бертрана; поляриметричний метод
б) ціанідний метод; метод Мюллера
в) антроновий метод; метод Бертрана
г) антроновий метод; резорциновий метод
74 КІЛЬКІСТЬ ЖИРУ ЗА МЕТОДОМ ГЕРБЕРА ВИЗНАЧАЮТЬ:
а) за показником щільності
б) розрахунковим способом
в) за кількістю витраченого розчинника
г) у градуйованій частині жиромеру
75. НАЙБІЛЬША ТОЧНІСТЬ ВИЗНАЧЕННЯ МАСОВОЇ ЧАСТКИ ЖИРУ ДОСЯГАЄТЬСЯ:
а) рефрактометричним методом
б) методом Гербера
в) методом Рушковського
г) методом Сокслета
76. ВИЗНАЧЕННЯ МАСОВОЇ ЧАСТКИ БІЛКУ БІУРЕТОВИМ МЕТОДОМ ЗАСНОВАНО НА:
а) зміні кислотності середовища
б) утворенні летючих сполук в)знебарвлені розчину
г) утворенні забарвлених сполук
77. МАСОВУ ЧАСТКУ БІЛКУ НЕФЕЛОМЕТРИЧНИМ МЕТОДОМ ВИЗНАЧАЮТЬ:
а) за показниками приладів
б) розрахунковим методом
в) із довідкових таблиць
г) за калібрувальним графіком
78. АКТИВНУ КИСЛОТНІСТЬ (рН) ВИЗНАЧАЮТЬ:
а) фотометричним та колориметричним методами
б) рефрактометричним та поляриметричним методами
в) фотометричним та поляриметричним методами
г) електрометричним та колориметричним методами
79. У ПОТЕНЦІОМЕТРИЧНОМУ ТИТРУВАННІ ТОЧКУ КІНЦЯ ТИТРУВАННЯ ВИЗНАЧАЮТЬ ЗА:
а) кольором індикатора
б) величиною потоку світла
в) кількістю витраченого реактиву
г) значенням рН
80. СИЛЬНОВІДНОВЛЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ РОЗЧИНУ (гН, =7) ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ НАЯВНІСТЮ:
а) іонів водню (Н+)
б) молекул кисню (02)
в) гідроксильних іонів (ОН")
г) молекул водню (н2)
81. МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ПАСТЕРИЗАЦІЇ В МОЛОЦІ ТА МОЛОЧНИХ ПРОДУКТАХ ЗАСНОВАНИЙ:
а) на розкладанні перекису водню ферментом пероксидазою
б) на титруванні в присутності фенолфталеїну
г) на нейтралізації кислот, що містяться в молоці та молочних продуктах розчином гідроксиду натрію
д) на розкладанні перекису водню ферментом каталазою
82. ПИТОМУ ГУСТИНУ МОЛОКА ВИЗНАЧАЮТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ:
а) ареометра, пікнометра
б) спиртометра, жироміру
в) приладу Чижової, термостату
г) потенціометра, редуктазника
83. ЯКИМ МЕТОДОМ ВИЗНАЧАЮТЬ НАЯВНІСТЬ СОДИ В МОЛОЦІ?
а) органолептичним
б) мікроскопічним
в) якісним методом із застосуванням індикатора бромтимолового синього г)методом із застосуванням індикатора фенолфталеїну
84. ЯКИМИ МЕТОДАМИ ВИЗНАЧАЮТЬ ПИТОМУ ГУСТИНУ МОЛОКА?
а) мікроскопічними
б) мікробіологічними
в) фізичними
г) біохімічними
85. ЯК ВИЗНАЧАЮТЬ В'ЯЗКІСТЬ МОЛОКА?
а) із застосуванням сепаратора
б) із застосуванням візкозіметра Оствальда
в) із застосуванням центрифугування г)із застосуванням рефрактометра
86. ЯКИМ МЕТОДОМ ВИЗНАЧАЮТЬ ВМІСТ ЖИРУ В МОЛОЦІ ТА МОЛОЧНИХ ПРОДУКТАХ?
а) йодомегричннм методом
б) методом Бертрана
в) кислотним методом Гербера
г) методом подвійного титрування
87. ЯКИМИ МЕТОДАМИ ВИЗНАЧАЮТЬ КИСЛОТНІСТЬ МОЛОКА І МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ?
а) рефрактометрічним методом
б) методом титрування
в) ареометричним методом
г) пікнометричним методом
88. МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ КУХОВАРСЬКОЇ СОЛІ ЗАСНОВАНО НАТИТРУ-ВАННІ ХЛОРИДІВ:
а) у нейтральному середовищі розчином азотнокислого срібла у присутності індикатора хромовокислого калію
б) у кислому середовищі розчином азотнокислого срібла у присутності індикатора хромовокислого калію
в) у нейтральному середовищі розчином азотнокислого срібла у присутності індикатора фенолфталеїну
г) у лужному середовищі розчином азотнокислого срібла у присутності індикатора метилоранжу
89. КИСЛОТНІСТЬ ХЛІБА ВИРАЖАЮТЬ
а) в градусах кислотності
б) в градусах Тернера
в) в градусах Цельсія
г) у відсотках
90. ПІД ПОРИСТІСТЮ ХЛІБА РОЗУМІЮТЬ:
а) відношення об'єму пор м'якуша до загального об'єму хлібного м'якуша, виражене у відсотках
б) розмір пор м'якуша до загального об'єму хлібного м'якуша, виражене у відсотках
в) об'єм хлібного м'якуша, виражений у відсотках
г) визначення об'єму пор різної форми м'якуша до загального об'єму хлібного м'якуша, виражене у грамах
91. ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОРИСТОСТІ ХЛІБА ТА БУЛОЧНИХ ВИРОБІВ ЗАСТОСОВУЮТЬ:
а) прилад Журавльова
б) прилад Чижової
в) методом Бертрана
г) методом Кьєльдаля
92. МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ СПИРТУ У МОЛОЧНИХ ПРОДУКТАХ ЗАСНОВАНО НА:
а) визначенні за допомогою пікнометра відносної маси розчину відгону, отриманого із продукту
б) визначенні за допомогою відгону розчину відгону, отриманого із продукту
в) визначенні за допоміжно титрування відгону, отриманого із продукту з індикатором фенолфталеїном
г) визначенні за допомогою ареометру щільності розчину відгону, отриманого із продукту
94.Тест. МЕТОД ЙИЗНАЧЕННЯ ОЦТОВОЇ КИСЛОТИ В ПРОДУКТАХ ХАРЧОВИХ КОНСЕРВОВАНИХ ЗАСНОВАНО НА: а) виділенні оцтової кислоти із дослідних консервів за допомогою водяної пари та наступним титруванням дистиляту лугом в присутності фенолфталеїну
б) титруванням оцтової кислоти в дослідних консервах лугом в присутності фенолфталеїну
в) виділенні оцтової кислоти із дослідних консервів за допомогою ділильної воронки та наступним титруванням дистиляту лугом в присутності фенолфталеїну
г) титруванням оцтової кислоти в дослідних консервах лугом в присутності метилоранжу
95. МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ КОЛЬОРУ ТОМАТОПРОДУКТШ ЗАСНОВАНО НА:
а) вимірюванні оптичної густини водно-спиртової витяжки томатопродуктів на фотоколориметрі
б) вимірюванні оптичної густини водно-спиртової витяжки томатопродуктів на колориметрі
в) вимірюванні оптичної густини водно-спиртової витяжки томатопродуктів на рефрактометрі
г) вимірюванні оптичної густини водно-спиртової витяжки томатопродуктів на хроматографі
96. МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ ОСАДУ В ПЛОДОВО-ЯГІДНИХ СОКАХ ТА ЕКСТРАКТАХ ЗАСНОВАНО НА:
а) отриманні осаду нерозчинних у соку речовин і наступним висушуванням цього осаду до постійної маси
б) отриманні осаду нерозчинних у соку речовин методом фільтрації
в) отриманні осаду нерозчинних у соку речовин і наступним вимірюванням об'єму
г) отриманні осаду нерозчинних у соку речовин і наступним зважуванням
97. МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ КРОХМАЛЮ У КОНСЕРВОВАНИХ ПРОДУКТАХ ЗАСНОВАНО НА:
а) на розчиненні крохмалю в розчині хлористого кальцію при нагріванні, осадженні, окисленні двохромовокислим калієм і наступним титрометричним визначенням
б) на розчиненні крохмалю в розчині хлористого натрію при нагріванні, осадженні, окисленні двохромовокислим калієм і наступним титрометричним визначенням
в) на розчиненні крохмалю в розчині соляної кислоти при нагріванні, осадженні, окисленні двохромовокислим калієм і наступним титрометричним визначенням
г) на розчиненні крохмалю в дистильованій воді» осадження, окисленні двохромовокислим калієм і наступним титрометричним визначенням
98. МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ М'ЯКОТІ У СОКАХ З М'ЯКОТТЮ ЗАСНОВАНО НА:
а) відділенні м'якоті від соку в процесі центрифугування і наступним ваговим визначенням кількості м'якоті по осаду
б) відділенні м'якоті від соку в процесі фільтрування і наступним ваговим визначенням кількості м'якоті по осаду
в) відділенні м'якоті від соку в процесі центрифугування і наступним висушуванням
г) відділенні м'якоті від соку в процесі центрифугування і наступним визначенням кількості м'якоті за об'ємом
99. МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ МІНЕРАЛЬНИХ ДОМІШОК В КОНСЕРВОВАНИХ ПРОДУКТАХ ЗАСНОВАНО НА ВІДДІЛЕННІ ОРГАНІЧНИХ, РЕЧОВИН ДОСЛІДНОГО ПРОДУКТУ, ЯКИЙ ПОМІЩЕНО В ХІМІЧНИЙ СТАКАН АБО ДІЛИЛЬНУ ВОРОНКУ: ,а) відмивання водою, з наступним озоленням отриманого осаду і кількісним ваговим методом
б) відмивання водою, з наступним зважуванням осаду
в) відмивання водою, з наступним титруванням отриманого осаду
г) відмивання водою, з наступним визначенням кількості осаду за допомогою рефрактометру
100. ВАГОВИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ ПЕКТИНУ ЗАСНОВАНО НА ВИЗНАЧЕННІ ПЕКТИНОВОЇ КИСЛОТИ ЗА ВАГОВОЮ КІЛЬКІСТЮ УТВОРЕНОГО ПЕКТАТУ КАЛЬЦІЮ:
а) в результаті взаємодії у визначених умовах хлористого кальцію з пектиновою кислотою
б) в результаті взаємодії у визначених умовах хлористого кальцію з сорбіновою кислотою
в) в результаті взаємодії у визначених умовах хлористого натрію з пектиновою кислотою
г) в результаті взаємодії у визначених умовах хлористого кальцію з сірчаною кислотою
101. ЗА ЯКИМИ ОСНОВНИМИ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ КОН-ТРОЛЮТЬСЯ ПРОДУКЦІЯ МЯСОПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ:
а) вміст білка, триптофану, жиру, нітриту натрію, вологи, крохмалю, кухонної солі
б) вміст жиру, нітриту натрію, вологи, фосфору, крохмалю, кухонної солі
в) вміст білка, триптофану, оксипроліну, жиру, нітриту натрію, вологи, фосфору, крохмалю, кухонної солі
г) вміст оксипроліну, жиру, нітриту натрію, вологи, крохмалю, кухонної солі
102. З ЯКОЇ МЕТОЮ КОНТРОЛЮЮТЬ МАСОВУ ЧАСТКУ БІЛКА, ТРИПТОФАНУ І ОКСИПРОЛІНУ В М'ЯСОПРОДУКТАХ:
а) з метою визначення наявності сировини рослинного походження
б) з метою визначення співвідношення повноцінних та неповноцінних білків
в) з метою визначення наявності сировини рослинного походження та співвідношення повноцінних та неповноцінних білків
г) з метою визначення наявності неповноцінних білків
103. КОНТРОЛЬ ВМІСТУ ВОЛОГИ В М'ЯСОПРОДУКТАХ СПРЯМОВАНО НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:
а) відповідність органолептичним показникам якості готової продукції, запобігання дефектам ковбас
б) дотримання режимів і термінів зберігання продукції, відповідність органолептичним показникам якості готової продукції, запобігання дефектам ковбас
в) дотримання режимів і термінів зберігання продукції, запобігання дефектам ковбас
г) дотримання режимів і термінів зберігання продукції
104. ЯКИМИ СТАНДАРТИЗОВАНИМИ МЕТОДАМИ ВИЗНАЧАЮТЬ ВМІСТ БІЛКА В М'ЯСОПРОДУКТАХ:
а) фотометричний метод, колориметричний, рефрактометричний, метод проведення аналізу за К'єльдалем, формольного титрування
б) фотометричний метод, колориметричний, рефрактометричний, метод проведення аналізу за К'єльдалем
в) колориметричний, рефрактометричний, формольного титрування
г) фотометричний метод, метод проведення аналізу за К'єльдалем
105. ЗА ЯКИМИ ОСНОВНИМИ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ КОНТРОЛЮЄТЬСЯ ПРОДУКЦІЯ МОЛОЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ:
а) густина, точка замерзання, вміст сухих речовин і сторонніх домішок, кислотність
б) густина, ступінь стійкості, вміст сухих речовин і сторонніх домішок, кислотність
в) густина, ступінь стійкості, точка замерзання, вміст сухих речовин і сторонніх домішок, кислотність, молочний жир, цукор, ферменти
г) густина, вміст сухих речовин і сторонніх домішок, кислотність
106. ОСНОВНІ КОНТРОЛЬОВАНІ ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ КИСЛО-МОЛОЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ:
а) вміст спирту, вологи, жиру, цукру, кухонної солі, кислотність
б) вміст спирту, вологи, жиру, кислотність
в) вміст вологи, жиру, кислотність
г) вміст спирту, вологи, жиру, цукру, кислотність
107. ЯКИМИ СТАНДАРТИЗОВАНИМИ МЕТОДАМИ ВИЗНАЧАЮТЬ КИСЛОТНІСТЬ МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ:
а) потенціометричний, метод з застосуванням індикатора фенолфталеїну, метод визначення граничної кислотності
б) потенціометричний, метод визначення граничної кислотності молока
в) метод з застосуванням індикатора фенолфталеїну, метод визначення граничної кислотності молока
г) потенціометричний, метод з застосуванням індикатора фенолфталеїну
Тест. 108. ЗА ЯКИМИ ОСНОВНИМИ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ КОН-ТРОЛЮЄТЬСЯ ПЮДУКЩЯ РИБОПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ:
а) вміст жиру, вологи, кухонної солі, консервуючих речовин
б) вміст вологи, кухонної солі, оцтової кислоти
в) вміст жиру, вологи, кухонної солі
г) вміст жиру, вологи, кухонної солі, оцтової кислоти, консервуючих речовин
109. ЯКИМИ СТАНДАРТИЗОВАНИМИ МЕТОДАМИ ВИЗНАЧАЮТЬ МАСОВУ ЧАСТКУ ХЛОРИСТОГО НАТРИЮ ПРОДУКЦІЇ РИБОПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ:
а) спрощений аргентометричний, меркурометричний
б) аргентометричний, спрощений аргентометричний, меркурометричний
в) аргентометричний, меркурометричний
г) аргентометричний, спрощений аргентометричний
11О. ЯКИМИ СТАНДАРТИЗОВАНИМИ МЕТОДАМИ ВИЗНАЧАЮТЬ МАСО-* ВУ ЧАСТКУ ЖИРУ ПРОДУКЦІЇ РИБОПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ:
а) екстракційний метод в апараті Сокслета, рефрактометричним методом
б) екстракційний метод в апараті Сокслета, екстракційним методом за знежиреним залишком, рефрактометричним методом
в) екстракційний метод в апараті Сокслета, екстракційним методом за знежи-.. реним залишком
г) екстракційним методом за знежиреним залишком, рефрактометричним методом
111. ЗА ЯКИМИ ОСНОВНИМИ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ КОНТРОЛЮЄТЬСЯ ПРОДУКЦІЯ КОНДИТЕРСЬКОЇ ПГОМИСЛОВОСТІ:
а) вміст вологи і сухих речовин, кількість цукрів, жиру; кислотність і лужність
б) вміст загальної сірчистої кислоти, вологи і сухих речовин, цукрів, жиру; кислотність і лужність
в) вміст вологи і сухих речовин, цукрів, жиру; кислотність і лужність, намо-каємість
г) вміст вологи і сухих речовин, цукрів, жиру, намокаємість
112. У ЯКИХ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБАХ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ПОКАЗНИК «ЛУЖНІСТЬ»:
а) халва, пряникові вироби, вафлі, кекси, рулети, бісквітні вироби
б) цукерки, пряникові вироби, вафлі, кекси, рулети, бісквітні вироби
в) східні солодощі, печиво, вафлі, кекси, рулети
г) печиво, пряникові вироби, вафлі, кекси, рулети, бісквітні вироби
113. У ЯКИХ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБАХ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ПОКАЗНИК «КИСЛОТНІСТЬ»:
а) шоколад, фруктово-ягідні вироби, карамель, цукерки
б) фруктово-ягідні вироби, карамель, цукерки
в) халва, карамель, цукерки
г) східні солодощі, фруктово-ягідні вироби, карамель, цукерки
114. У ЯКИХ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБАХ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ОРГАНОЛЕПТИЧНИЙ ПОКАЗНИК «ВИГЛЯД У РОЗЛАМІ»:
а) торти, тістечка, печиво, пряникові вироби, вафлі, кекси, рулети, бісквітні вироби
б) печиво, пряникові вироби, вафлі, кекси, рулети, бісквітні вироби
в) пряникові вироби, вафлі, кекси, рулети, бісквітні вироби Г) торти, тістечка, вафлі, кекси, рулети, бісквітні вироби
115. ЗА ЯКИМИ МЕТОДАМИ ВИЗНАЧАЮТЬ ЦУКОР У КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБАХ:
а) йодометричний, ферицианідний, фотоколориметричний, поляриметричний
б) йодометричний, перманганатний, ферицианідний
в) йодометричний, перманганатний, ферицианідний, фото колориметричний,
поляриметричний
г) перманганатний, ферицианідний, фотоколориметричний, поляриметричний
116. ЗА ЯКИМИ ОСНОВНИМИ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ КОНТРОЛЮЄТЬСЯ ПРОДУКЦІЯ ХЛІБОПЕКАРСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ:
а) вологість, пористість, вміст кухонної солі
б) вологість, пористість, кислотність, вміст кухонної солі
в) пористість, кислотність, вміст кухонної солі
г) вологість, пористість, кислотність
117. У ЯКИХ ГРУП ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ ВИЗНАЧАЮТЬ ПОКАЗНИК «ПОРИСТІСТЬ»:
а) хліб, булочні вироби
б) хліб, булочні вироби, здобні, бубличні
в) хліб, булочні вироби, бубличні
г) хліб, булочні вироби, здобні
118. ЗА ЯКИМИ МЕТОДАМИ ВИЗНАЧАЮТЬ МАСОВУ ЧАСТКУ ЖИРУ У ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБАХ:
а) фотоколориметричний, екстракційний ваговий, рефрактометричний
б) екстракційний ваговий, рефрактометричний
в) екстракційний з попереднім гідролізом, екстракційний ваговий, рефрактометричний
г) поляриметричний, екстракційний ваговий, рефрактометричний
119. ЗА ЯКИМИ ОСНОВНИМИ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ ПОКАЗНИ-КАМИ КОНТРОЛЮЄТЬСЯ ПРОДУКЦІЯ МАСЛОЖИРОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ:
а) відносна густина, в'язкість, температура плавлення (застигання), показник заломлення, кислотність, йодне, перекисне числа
б) відносна густина, в'язкість, температура плавлення (застигання), показник заломлення, вміст вологи і летючих речовин, кислотність, йодне, перекисне числа
в) в'язкість, температура плавлення (застигання), показник заломлення, кислотність, йодне, перекисне число
г) відносна густина, в'язкість, температура плавлення (застигання), показник заломлення, вміст вологи і летючих речовин
120. ДЛЯ ЯКИХ ЖИРІВ ВИЗНАЧАЮТЬ ВМІСТ ВОЛОГИ І ЛЕТЮЧИХ РЕЧОВИН:
а) для рослинних олій
б) для рослинних олій і маргаринів
в) для рослинних олій та масла вершкового
г) для рослинних олій, маргаринів та масла вершкового
121. ПРИ ВИБОРІ МЕТОДУ АНАЛІЗУ ГОЛОВНИМ КРИТЕРІЄМ ЙОГО ОЦIНКИ е:
а) чутливість, точність, економічна ефективність
б) чутливість, точність, продуктивність, відтворюваність
в) чутливість, точність, відтворюваність
г) чутливість, точність, продуктивність
122. ОСНОВНА ВИМОГА ДО СЕРЕДНЬОЇ ПРОБИ Є:
а) повнота
б) однорідність
в) комплексність
г) представничість.
123. ДО ПРЯМИХ МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ ВОЛОГОСТІ ПРОДУКТІВ ВІДНОСЯТЬ:
а) кондуктометричні, ємкісні, дистиляційні
б) теплофізичні, електрометричні, хімічні
в) дистиляційні, хімічні, ємкісні
г) теплофізичні, дистиляційні, хімічні
124. ПІКНОМЕТР ЦЕ:
а) складний прилад поліфункціональної дії
б) прилад з виведенням даних на ЕОМ
в) оптичний прилад
г) скляна посудина різноманітної форми і будови
.125. ПРОПУСКАННЯ СВІТЛА АБО ПРОЗОРОСТІ РОЗЧИНІВ ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ:
а) десятинним логарифмом відношенням інтенсивності світла, що виходить із розчина до інтенсивності світла, що входить у розчин
б) десятинний логарифмом відношенням інтенсивності світла, що входить у розчин до інтенсивності світла, що виходить із розчина
в) відношенням інтенсивності світла, що входить у розчин до інтенсивності світла, що виходить із розчина
г) відношенням інтенсивності світла, що виходить із розчина до інтенсивності світла, що входить у розчин
126 - Тест. УРІВНЮВАННЯ КОЛІРНОСТІ РОЗЧИНІВ ДЛЯ ВІЗУАЛЬНОЇ КОЛОРИМЕТРІЇ ДОСЯГАЄТЬСЯ:
а) термічною обробкою; зміною товщини шару розчину; зміною сили потоку світла
б) додаванням фарби до менш зафарбованого розчину; зміною товщини шару розчину; термічною обробкою
в) розведенням більш зафарбованого розчину; зміною товщини шару розчину; термічною обробкою
г) розведенням більш зафарбованого розчину; зміною товщини шару розчину; зміною сили потоку світла
127. ЯКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВУГЛЕВОДІВ ПРИЗВОДЯТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ РЕАКЦІЇ 3:
а) йодом; індикаторами; Н280»
б) білком; І^ІаОН; кпЯфорою
в) а - нафтолом; ІМаОН; антроном; камфорою
г) а - нафтолом; йодом; антроном; камфорою
128. ПОЛЯРИМЕТРИЧНИМ МЕТОДОМ ЕВЕРСА ВИЗНАЧАЮТЬ ВМІСТ:
а) ліпідів
б) білка
в) цукрів
г) крохмалю
129. ФЕРМЕНТАТИВНІ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ВУГЛЕВОДІВ ЗАСНОВАНІ НА:
а) зміні колірності розчину
б) зміні кислотності розчину
в) специфічності вуглеводів
г) специфічності дії ферментів
130. ЛІПІДИ, ЯКІ ВИТЯГНЕНІ ЗА ДОПОМОГОЮ РОЗЧИННИКІВ З НАВАЖКИ ПРОДУКТІВ, НАЗИВАЮТЬ: ^^
а) жироподібні речовини
б) жир сирець
в) сухий жир
г) сирий жир
131. ВМІСТ ЖИРУ РЕФРАКТОМЕТРИЧНИМ МЕТОДОМ ВИЗНАЧАЮТЬ ЗА:
а) зміною оптичної щільності розчину
б) зміною кута повороту площини поляризації в)зміною кольору розчину
г)різницею між коефіцієнтами заломлення чистого розчинника і розчину жиру
132. ВИЗНАЧЕННЯ БІЛКУ ПО РЕАКЦІЇ НА ПЕПТИДНІ ЗВ'ЯЗКИ ПРОВОДЯТЬ:
а) нефелометричним методом
б) методом Кьєльдаля
в) методом Лоурі
г) біуретовим методом
133. ІНТЕНСИВНІСТЬ ЗАБАРВЛЕННЯ РОЗЧИНІВ БІЛКУ ПІД ЧАС ВЗАЄМОДІЇ З РЕАКТИВОМ ФОЛІНА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД:
а) інтенсивності потоку світла
б) рН середовища
в) вмісту реактиву
г) масової частки білку
134. КОЛОРИМЕТРИЧНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ АКТИВНОЇ КИСЛОТНОСТІ (РН) ЗАСНОВАНО НА:
а) вимірюванні світлопоглинання
б) обміну іонів між електродом та розчином
в) вимірювання оптичної щільності
г) використанні індикаторів
135. ЗАГАЛЬНУ КИСЛОТНІСТЬ ВИРОБІВ З БОРОШНА, ВИРАЖАЮТЬ У:
а) мл лимонної кислоти
б) градусах Тернера
в) мл розчину лугу
г) градусах Неймана
136. ЗАГАЛЬНУ КИСЛОТНІСТЬ МОЛОКА І МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ КРІМ МАСЛА, ВИРАЖАЮТЬ У:
а) мл лимонної кислоти
б) градусах Кеттсдорфера
в) градусах Неймана
г) градусах Тернера
137. У ФОТОЕЛЕТРИЧНОМУ ТИТРУВАННІ ТОЧКУ КІНЦІ ТИТРУВАННЯ * ВИЗНАЧАЮТЬ ЗА:
а) кольором індикатора
б) величиною потоку світла
в) значенням рН
г) значенням коефіцієнту пропускання
138. ЗАГАЛЬНУ КИСЛОТНІСТЬ СОЛОДА, ПИВА, КВАСУ, ФРУКТОВИХ ВОД
ІВИРАЖАЮТЬУ:
а) мл лимонної кислоти
б) градусах Кеттсдорфера
в) градусах Неймана
г) мл розчину лугу
139. ОЦІНКУ ЯКОСТІ РОСЛИННИХ ОЛІЙ ВЕДУТЬ ЗА ТАКИМИ ФІЗИКО-ІЦМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ:
а) кислотне число, об'ємна частка відстою, вміст мила, йодне число, вміст речовин, що не омилюються, перекисне число, число омилення, вміст знежиреної сухої речовини
б) кислотне число, об'ємна частка відстою, вміст жиру, йодне число, вміст речовин, що не омилюються, перекисне число, число омилення, показник заломлення
в) об'ємна частка відстою, вміст жиру, вміст речовин, що не омилюються, перекисне число, число омилення, показник заломлення
г) кислотне число, об'ємна частка відстою, вміст мила, йодне число, вміст речовин, що не омилюються, перекисне число, число омилення, показник заломлення
140. ОСНОВНИМ ПОКАЗНИКОМ ЯКОСТІ ХЛІБОПЕКАРСЬКИХ ДРІЖДЖІВ С:
а) вміст сухих речовин
б) цукроутворююча здатність
в) газоурворююча здатність
г) підіймальна сила
141. ЯКИЙ З ПОКАЗНИКІВ Є ОСНОВОПОЛОЖНИМ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ СОРТУ БОРОШНА:
а) кислотність
б) вологість
в) ступінь білизни
г) зольність.
142. ХЛІБОБУЛОЧНА ПРОДУКЦІЯ КОНТРОЛЮЄТЬСЯ ЗА НАСТУПНИМИ ПОКАЗНИКАМИ:
а) органолептичними та фізико-хімічними
б) органолептичними та мікробіологічними
в) органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними та показниками
безпеки
г) органолептичними, фізико-хімічними та показниками безпеки
143. ЗА ЯКИМИ ОСНОВНИМИ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ НОРМУЮТЬСЯ ХЛІБОБУЛОЧНІ ВИРОБИ:
а) масова частка вологи, жиру, цукру
б) масова частка вологи, жиру, здатність до набрякання
в) масова частка вологи, кислотність, пористість
г) масова частка вологи, кислотність
144. ПОКАЗНИК «ЗДАТНІСТЬ ДО НАБРЯКАННЯ» ВИЗНАЧАЄТЬСЯ У:
а) здобних виробах
б) бубличних виробах
в) сухарях
г) бубличних виробах та сухарях
145. ЗАЗНАЧТЕ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ МАСОВОЇ ЧАСТКИ ЖИРУ У ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБАХ:
а) метод Сокслета
б) екстракційний, екстракційно-ваговий
в) екстракційний, екстракційно-ваговий, рефрактометричний
г) метод Сокслета, рефрактометричний
146. МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ КИСЛОТНОСТІ У ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБАХ ЗАСНОВАНИЙ НА:
а) здатності кислот вступати в реакцію з лугами
б) титруванні у присутності фенолфталеїну до утворення світло-рожевого забарвлення
в) виділенні кислот зі заздалегідь підготовленої наважки
г) визначенні активної кислотності виробів
147. ПРИ ОЦІНЦІ ЗОВНІШНЬОГО ВИДУ ШОКОЛАДУ НОРМАТИВНИМ ДОКУМЕНТОМ ДОПУСКАЄТЬСЯ:
а) посивіння поверхні шоколаду
б) частково зруйнована поверхня (наявність тріщин)
в) матова поверхня
г) незначне посивіння поверхні горіхів, матова поверхня
148. ОРГАНОЛЕПТИЧНИЙ ПОКАЗНИК «ВИГЛЯД У РОЗЛАМІ» ВИЗНАЧАЄТЬСЯ У НАСТУПНИХ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБАХ:
а) халва, торти, тістечка
б) халва, пряникові вироби, вафлі, кекси, рулети, бісквітні вироби
в) печиво, вафлі, рулети
г) торти, тістечка, цукерки, східні солодощі, халва, шоколад '
149. ОСНОВНИМ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМ ПОКАЗНИКОМ, ЩО НОРМУЄТЬСЯ У ВСІХ ВИДАХ ЦУКЕРОК Є:
а) масова частка редукуючих речовин
б) масова частка вологи
в) масова частка розчинних вуглеводів
г) масова частка жиру
150. ЗАЗНАЧТЕ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЦУКРУ У КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБАХ:
а) йодометричний, перманганатний, ферицианідний
б) фотокалориметричний, поляриметричний, перманганатний
в) йодометричний, перманганатний, ферицианідний, фотокалориметричний, поляриметричний
г) рефрактометричний, ферицианідний, перманганатний
151. ВИЗНАЧЕННЯ КИСЛОТНОСТІ У КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБАХ МОЖЕ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ НАСТУПНИМИ МЕТОДАМИ:
а) титруванням
б) титруванням та потенціометричним методом
в) потенціометричним методом
г) титруванням та екстракційним методом
152. ЗАЗНАЧТЕ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ДИСПЕРСНОСТІ У КАКАО:
а) кількісне визначення дрібних фракцій
б) кількісне визначення дрібних фракцій, фотометричний
в) фотометричний, рефрактометричний
г) кількісне визначення дрібних фракцій, рефрактометричний, фотометричний
153. ЗА ЯКИМИ ОСНОВНИМИ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМЙ ПОКАЗНИКАМИ ЯКОСТІ КОНТРОЛЮЄТЬСЯ КАВА:
а) масова частка вологи, кофеїну, металомагнітних домішок, водорозчинних екстрактивних речовин
б) масова частка кофеїну, металомагнітних домішок, загальної золи, водорозчинних екстрактивних речовин
в) масова частка вологи, кофеїну, металомагнітних домішок, загальної золи, водорозчинних екстрактивних речовин, величина помелу
г) масова частка вологи, кофеїну, загальної золи, водорозчинних екстрактивних речовин
154. ЗА ЯКИМИ ОСНОВНИМИ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ЯКОСТІ КОНТРОЛЮЄТЬСЯ ЧАЙ:
а) масова частка вологи, кофеїну, таніну, металомагнітних домішок, водорозчинних екстрактивних речовин
б) масова частка вологи, кофеїну, таніну, металомагнітних домішок, загальної золи
в) масова частка вологи, кофеїну, таніну, металомагнітних домішок, загальної золи
г) масова частка вологи, кофеїну, загальної золи, водорозчинних екстрактивних речовин
155. ЗАЗНАЧТЕ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ МЕТАЛЕВИХ ТА ІНШИХ СТОРОННІХ ДОМІШОК У ПРЯНОЩАХ:
а) за допомогою магніту, візуальне виявлення
б) за допомогою магніту, візуальне виявлення, гравіметричний метод, гарячою водою
в) за допомогою магніту, гравіметричний метод, гарячою водою
г) за допомогою магніту, візуальне виявлення, гарячою водою
156. ЗАЗНАЧТЕ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ КОФЕЇНУ У КАВІ:
а) фотометричний, йодометричний
б) рефрактометричний, фотометричний
в) рефрактометричний, фотометричний, йодометричний
г) рефрактометричний, йодометричний
157. МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ СПИРТУ У БЕЗАЛКОГОЛЬНИХ НАПОЯХ - ЦЕ:
а) дистиляційний метод
б) титриметричний метод
в) потенціометричний метод
г) манометричний метод
158. ГАЗОВАНІ НАПОЇ КОНТРОЛЮЮТЬСЯ ЗА НАСТУПНИМИ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ:
а) вміст іонів солей, вміст двоокису вуглецю, стійкість
б) вміст двоокису вуглецю, вміст етилового спирту, вміст сухих речовин, кислотність, стійкість
в) вміст двоокису вуглецю, вміст сухих речовин, кислотність
г) вміст етилового спирту, вміст сухих речовин, кислотність, стійкість
159. ОРГАНОЛЕПТИЧНА ОЦІНКА БЕЗАЛКОГОЛЬНИХ ГАЗОВАНИХ НАПОЇВ ПРОВОДИТЬСЯ ЗА:
а) 5-бальною шкалою
б) 100-бальною шкалою
в) 10-бальною шкалою
г) 25-бальною шкалою
160. ПІКНОМЕТРИЧНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ СУХИХ РЕЧОВИН У ПРОДУКЦІЇ БЕЗАЛКОГОЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ЗАСНОВАНИЙ НА:
а) визначенні коефіцієнту заломлення напою
б) визначенні вмісту цукру у напої
в) визначенні різниці маси напою до та після висушування
г) визначенні відносної густини напою
161. ВМІСТ ІОНІВ СОЛЕЙ НОРМУЄТЬСЯ У НАСТУПНИХ БЕЗАЛКОГОЛЬ-НИХНАГЇОЯХ:
а) негазованих напоях
б) штучно мінералізованих водах
в) природних мінеральних водах
г) напоях бродіння
162. МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ЖИРУ В МОЛОЩ ТА МОЛОЧНИХ ПРОДУКТАХ ЗА ДОПОМОГдЮ ЖЙЮМІРУ ЗАСНОВАНб НА:
а) виділенні жиру з молока та молочних продуктів під дією концентрованої сірчаної ішслоти та ізоамілового спирту з наступшім центрифугуванням
б) виділенні жиру з молока та молочних продуктів під дією концентрованої азотної кислоти та ізоамілового спирту з наступним центрифугуванням
в) виділенні жиру з молока та молочних продуктів під дією концентрованої сірчаної кислоти та етилового спирту з наступним центрифугуванням
г) виділенні жиру з молока та молочних продуктів під дією концентрованої сірчаної кислоти з наступним центрифугуванням
